Андрій МЕЛЕШКО: Ми повинні використати Закон про об’єднання територіальних громад так, щоб мешканцям було зручніше і доступніше... - Газета №20 (№1073) - Архів за 2016 рік - Каталог статей - Редакція газети "Вісник Розділля"
 
Меню сайту
Категорії розділу
Газета №1 (№1054) [7]
Газета №2 (№1055) [7]
Газета №3 (№1056) [12]
Газета №4 (№1057) [22]
Газета №5 (№1058) [22]
Газета №6 (№1059) [11]
Газета №7 (№1060) [21]
Газета №8 (№1061) [20]
Газета №9 (№1062) [24]
Газета №10 (№1063) [16]
Газета №11 (№1064) [18]
Газета №12 (№1065) [18]
Газета №13 (1066) [15]
Газета №14 (№1067) [13]
Газета №15 (№1068) [24]
Газета №16 (№1069) [19]
Газета №17 (№1070) [19]
Газета №18 (№1071) [17]
Газета №19 (№1072) [14]
Газета №20 (№1073) [19]
Газета №21 (№1074) [19]
Газета №22 (№1075) [19]
Газета №23 (№1076) [16]
Газета №24 (№1077) [10]
Газета №25 (№1078) [19]
Газета №26 (№1079) [10]
Газета №27 (№1080) [9]
Газета №28 (№1081) [7]
Газета №29 (№1082) [7]
Газета №30 (№1083) [6]
Газета №31 (№1084) [8]
Газета №32 (№1085) [5]
Газета №33 (№1086) [9]
Газета №34 (№1087) [17]
Газета №35 (№1088) [14]
Газета №36 (№1089) [14]
Газета №37 (№1090) [13]
Газета №38 (№1091) [11]
Газета №39 (№1092) [15]
Газета №40 (№1093) [14]
Газета №41 (№1094) [12]
Газета №42 (№1095) [17]
Реклама
Статистика
Каталог статей
Головна » Статті » Архів за 2016 рік » Газета №20 (№1073)

Андрій МЕЛЕШКО: Ми повинні використати Закон про об’єднання територіальних громад так, щоб мешканцям було зручніше і доступніше...

  По нетривалій паузі після першого етапу знову активізувалося питання необхідності продовження децентралізації, тобто швидшій реалізації Закону про добровільне об’єднання територіальних громад. Про те, чим це зумовлено, і розпочалася розмова репортера «Вісника Розділля» із міським головою Нового Роздолу Андрієм МЕЛЕШКОМ.  Отож – інтерв’ю  на головну тему.

  - Однозначно, і це не тільки моя думка, далі так жити не можна. Тобто наодинці залишатися із своїми проблемами.  Тому і держава Законом про добровільне об’єднання територіальних громад іде нам назустріч. Зокрема, для об’єднаних територіальних громад зараз  державою виділяються  значні кошти, щоб вирішувати проблеми ремонту доріг, інші проблеми соціального характеру. На об’єднані територіальні громади, які не мають інфраструктури,  виділятимуться кошти і на інфраструктуру . Враховуючи, що в Новому Роздолі є інфраструктура майже в повному обсязі, то  надані державою «інфраструктурні» кошти можна буде скеровувати для  вирішення соціально – побутових потреб. Тобто відремонтувати дороги та ліфти, вирішити інші господарські проблеми, щоб створити мешканцям достойні умови проживання.
  - На якому етапі процесу добровільного об’єднання територіальних громад це відбуватиметься?
  - Думаю, що відоме прислів’я «Хто не встиг – той спізнився»   може чітко пояснити важливість вчасного входження громад в цей процес. Тому  що той, хто в числі перших об’єднається, має можливість отримати від держави певну суму коштів на господарювання. І це зрозуміло, бо зараз ще є мало об’єднаних територіальних громад, а кошти вже виділяються. А коли об’єднаних громад стане більше, то ці кошти вже треба буде ділити на всіх. Тому й для порівняння згадав про «Хто не встиг…».
  - Так, як кажуть, коментарі зайві. А як щодо персональних чинників актуалізації процесу?
  - Зрозуміло, що головна причина реформи –  необхідність змінити цю застарілу управлінську систему , яка 25 років поспіль утискала місцеве самоврядування, робила її заложником вертикальних зв’язків. А щодо чинників активізації процесу добровільного об’єднання громад, то, вважаю, що його педалював нещодавно обраний новий Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Зокрема, у цьому річищі 12 травня у ЛОДА відбулася  розширена нарада із порядком денним суто по Миколаївському району з участю голів райради та райдержадміністрації, начальника райфінуправління і моєю, як міського голови Нового Роздолу і голів всіх сільських рад Миколаївського району, які ще не об’єдналися. Окрім, звичайно, Тростянецької, яка, як ви знаєте, ще в минулому році діє як нова  об’єднана територіальна громада. На нараді, яку вів перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Ростислав Замлинський, який курує це питання на обласному рівні, прозвучало багато цікавих думок. Зокрема, «Офісом реформ», який діє у ЛОДА, була запропонована схема розподілу територіальних громад у Миколаївському районі. Схема напрацьовано спільно з науковцями на підставі фінансових розрахунків, які були подані. 
  Отже, в підсумку учасникам наради було запропоновано по Миколаївському району, окрім Тростянецької, ще три добровільних територіальних громади, а саме – Миколаївську, Новороздільську і Рудниківську. Звичайно, мене найбільше цікавило питання добровільної територіальної громади Нового Роздолу. Отож можу повідомити, що при презентації «Офіс реформ» використав попередню схему, затверджену Кабінетом Міністрів України, де до нашої Новороздільської громади було визначено і затверджено три сільських ради – Берездівецьку, Станківецьку і Горішненську.
  Щоправда, тепер, на нараді було наголошено на доцільності долучити до цього переліку ще Березинську сільську і Роздільську селищну ради. Підстави висловлювалися беззаперечні -  нас об’єднує промисловий майданчик підприємства «Сірка», який на даний час становить близько 1800 гектарів промислових площ, і, звісно,  такий вагомий фактор, як наявність у Новому Роздолі найнеобхіднішої  інфраструктури.
  Зазначу, що активну участь у обговоренні взяли фактично усі присутні – і голова районної ради, і голова райдержадміністрації, і начальник фінансового управління. Також було надано слово і мені. Спочатку я анонсував об’єднану Новороздільську територіальну громаду, яку було затверджено на сесії міської ради (у складі Берездівецької, Станківецької та Горішненської сільських рад),  а далі запросив до об’єднання і сільську та селищні ради Березини та Роздолу. Така громада була би компактною, бо нас об’єднує як промисловий майданчик «Сірки», так і низка зв’язків, що склалися з часу заснування Нового Роздолу. Також через територіальну близькість,  зручний доїзд до нашого міста мешканці Роздолу та Березини змогли б швидше і якісніше отримувати належні адміністративні послуги. Бо, мабуть. найдальший доїзд до Нового Роздолу з Горішненської сільської ради, а от, наприклад, відстань від Березини становить 5 кілометрів, від Роздолу - 4 кілометри. Як вже згадував, в нас є розвинута інфраструктура: пожежна частина, лікарня, реєстраційні органи, зокрема, міграційної служби, як кажуть, по- народному, «приписка – виписка», реєстрація людей за місцем проживання. Є інші необхідні соціальні служби. Зараз проводимо активну кампанію на вищих рівнях державної влади щодо відновлення міського відділення поліції. Щоправда, поки що нема суду та прокуратури (Новий Розділ входить у зону компетенції Золочівської прокуратури та Стрийського відділу поліції ГУНП України у Львівській області, а суд є у Миколаєві).
  Одне слово, в основному інфраструктура в місті є. Також є реальне перспектива розвитку промислового майданчика, зокрема, створення Індустріального парку. Для цього є всі передумови, і участь у Програмі транскордонного співробітництва, і інфраструктура – можливість забезпечення електроенергією, водою, теплом, газом, каналізаційною системою, очисними спорудами.
  Щодо підсумків наради, то можна констатувати, що загалом є порозуміння щодо запропонованої схеми добровільного об’єднання територіальних громад. Щоправда, деякі, наголошу - нечисельні голови сільських рад висловили дещо критичну позицію щодо цього процесу. Можливо, деякі з них хочуть і надалі залишитися при посадах – це тільки припущення. Я б закликав таких голів абстрагуватися від таких розмислів:  ми не повинні думати, щоб нас і на наступний раз обрали головами, а повинні думати, що зробити, щоб мешканцям було зручніше отримувати ті чи інші послуги, які мають адміністративно їм надаватися, щоб вони були доступнішими.
  Зустріч у ЛОДА завершилася рішенням провести наступну нараду у понеділок, 16 травня, у Миколаївській РДА.
  - І яке вона мала продовження в сенсі вирішення конкретної Вашої пропозиції щодо долучення до Новороздільської територіальної громади, крім вже затверджених раніше трьох сільрад, ще і Березинської сільської та Роздільської селищної рад?
  - Насамперед відзначу, що на нараді у Миколаєві усі порушені у ЛОДА питання розглядалися більш детально. Зокрема, які можна застосувати запобіжники щодо невирішених законодавством питань Установчими зборами об’єднаної територіальної громади, Статутом територіальної громади. Додам, що на нараду в Миколаєві прибули деякі сільські голови разом із депутатами сільрад, які доволі активно обговорювали животрепетне питання. До речі, деякі з них висловлювали пропозиції, мовляв, у територіальну громаду можуть і по два, і по три села об’єднатися.  Але виникає питання: чи зможе реально така громада існувати і давати собі раду з виконанням повноваження, покращання рівня послуг населення, чи для цього є необхідна інфраструктура, тобто бути самодостатньою – на ці запитання промовці - «децентралізатори» відповіді так і не дали. Та і звідки їй взятися? Бо де в таких рамках громади з двох – трьох сіл віднайдуть ресурс на утримання інфраструктури, щоб дофінансовувати дитячі садочки, школи, ФАПи, - мабуть, ці особи не до кінця розуміють і уявляють. Тому що насправді це утопія. У дискусії ми таким ініціаторам докладно це пояснювали. Сподіваюся, що вони усвідомили хибність своїх пропозицій.
  - Якщо існують такі, нехай і хибні, і поодинокі, уявлення про «рамки» об’єднання територіальних громад, то і Вам як міському голові, і сільським головам громад слід проводити широку роз’яснювальну роботу на місцях, щоб не те що агітувати, а насамперед, пояснити переваги нової організації місцевого самоврядування, суть децентралізації.
  - Звичайно, зараз це дуже важливо робити, чим ми, власне, і займаємося. Візьмемо до прикладу Березину. З цього села до Миколаєва їхати кілометрів 12, а до Нового Роздолу, куди веде відремонтована дорога, кілометрів 5. До Нового Роздолу за проїзд «маршруткою» треба заплатити 4 гривні, а до Миколаєва – 8. Є різниця? Є. Ще немаловажний фактор: усі – і новороздільці, і мешканці Березини, і селища Роздолу – роками працювали на території «Сірки». Якщо у близькому майбутньому на цій території з’являться робочі місця ( а успішний процес спорудження Індустріального парку дає підстави реально про це говорити), то де мешканці міста Березини та Роздолу будуть працювати? Звичайно, що на нових підприємствах, які тут створяться. Де будуть сплачуватися податки, зокрема, податок з доходу фізичних осіб? У Миколаївській територіальній громаді? Ні, це буде нелогічно,  бо якщо мешканці згаданих Березини та Роздолу працюватимуть тут, а платитимуть податки там – це якось буде, погодьтеся, неправильно. Знову ж таки, якщо  будуть платити податки у Миколаїв, а весь набір соціальних послуг та забезпечення отримуватимуть тут – це також буде неправильно. Бо ж медичні послуги нашим сусідам з Березини та Роздолу однозначно зручніше отримувати в Новому Роздолі, а не у Миколаєві. Так само із пожежною частиною, бо її «плече досяжності» набагато ближче до Роздолу та Березини, ніж Миколаївських «еменесників». На користь Нового Роздолу буде і порівняння служби «Медицини катастроф» (колишня «швидка допомога») – наша також ближча до Березини та Роздолу.
  Отакі реалії. Але, звичайно, остаточний вибір за мешканцями згаданих сільської та селищної громад, як велить Закон. Ми його поважаємо, але водночас проводимо роз’яснювальну роботу, щоб люди реально розібралися у цій важливій для покращання місцевого самоврядування реформі – об’єднанню територіальних громад. Щоб вони зробили оптимальний вибір, щоб зрозуміли переваги нашої пропозиції. 
  - А чи передбачені у законі про об’єднання територіальних громад регулятори проти, так би мовити, волюнтаристського їх формування?
  - Звичайно, щоб процес був керованим, а не, як ви підкреслили,  волюнтаристським, у згаданому законі передбачено і науковий, радше, регламентований, підхід щодо його втілення. Зокрема, передбачено порядок формування територіальних громад, якого потрібно дотримуватись. А враховуючи цей Порядок і об’єктивну ситуацію, що склалася, то запропонована Новим Роздолом модель об’єднання територіальної громади  абсолютно відповідає  усім нормативам. Ще хочу додати, що науковці, які були присутні на нараді у ЛОДА, також підтримали нашу пропозицію об’єднання територіальних громад. Хоча, наприклад,  головою Миколаївської районної ради було артикульоване бачення, що Березина і Розділ повинні бути у Миколаївській об’єднаній територіальній громаді. Бо він запропонував, щоб у районі була одна, Миколаївська, об’єднана територіальна громада. Утім, згадана група експертів – науковців аргументовано відхилили такий варіант, бо він, по суті, нівелював ідею закону – через добровільне об’єднання територіальних громад надати місцевому самоврядування нової якості – реально служити інтересам громад, а не вертикально інтегрованим державним управлінським важелям, або ж, як кажуть галичани, «вузьким містечковим інтересам». Бо і те, й інше гальмуватимуть ініціативу і розвиток самодостатніх територій.  
  - Приємно чути, що раціональний і реформаторський дискурс переміг ретроградський. А коли відбудеться офіційна формалізація об’єктивних візій і пропозицій архіважливого процесу, протокольно скоригована на згаданих нарадах? 
  - Думаю, що чекати вже недовго, оскільки на нараді у Миколаївській РДА прозвучало припущення, що десь ближче до 15 червня Львівська область (ЛОДА та ЛОР) остаточно визначиться з Перспективним планом об’єднання територіальних громад.  
  Розпитував Іван БАСАРАБ

Категорія: Газета №20 (№1073) | Додав: Roman_Zotenko (19.07.2016)
Переглядів: 17
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук
Реклама
 



 
Copyright R. Zotenko © 2014-2016