Про культуру ставлення до Пам’яті - Газета №20 (№1073) - Архів за 2016 рік - Каталог статей - Редакція газети "Вісник Розділля"
 
Меню сайту
Категорії розділу
Газета №1 (№1054) [7]
Газета №2 (№1055) [7]
Газета №3 (№1056) [12]
Газета №4 (№1057) [22]
Газета №5 (№1058) [22]
Газета №6 (№1059) [11]
Газета №7 (№1060) [21]
Газета №8 (№1061) [20]
Газета №9 (№1062) [24]
Газета №10 (№1063) [16]
Газета №11 (№1064) [18]
Газета №12 (№1065) [18]
Газета №13 (1066) [15]
Газета №14 (№1067) [13]
Газета №15 (№1068) [24]
Газета №16 (№1069) [19]
Газета №17 (№1070) [19]
Газета №18 (№1071) [17]
Газета №19 (№1072) [14]
Газета №20 (№1073) [19]
Газета №21 (№1074) [19]
Газета №22 (№1075) [19]
Газета №23 (№1076) [16]
Газета №24 (№1077) [10]
Газета №25 (№1078) [19]
Газета №26 (№1079) [10]
Газета №27 (№1080) [9]
Газета №28 (№1081) [7]
Газета №29 (№1082) [7]
Газета №30 (№1083) [6]
Газета №31 (№1084) [8]
Газета №32 (№1085) [5]
Газета №33 (№1086) [9]
Газета №34 (№1087) [17]
Газета №35 (№1088) [14]
Газета №36 (№1089) [14]
Газета №37 (№1090) [13]
Газета №38 (№1091) [11]
Газета №39 (№1092) [15]
Газета №40 (№1093) [14]
Газета №41 (№1094) [12]
Реклама
Статистика
Каталог статей
Головна » Статті » Архів за 2016 рік » Газета №20 (№1073)

Про культуру ставлення до Пам’яті

  Людина живе доти, доки про неї пам’ятають. Традиції доглядати за могилами рідних і близьких - одні з найлюдяніших та найзмістовніших з усіх існуючих. Наші предки вважали, що рід нас захищає, допомагає, керує нашими вчинками - аби ми виконували свою місію в житті і не збивалися з дороги. В місцях спокою, біля могил ми задумуємося, що ми - тільки частина великого дерева роду, видима частина.
  Тому показником розвитку, гуманності та зрілості суспільства, окрім ставлення до людей похилого віку та тварин, є й ставлення громадян до пам’яті померлих. А про це красномовно говорять наші цвинтарі - їх вигляд, облаштованість, те, як ведеться догляд за могилами, На жаль, у більшості випадків влада згадує про кладовища та виділяє на їх потреби кошти дуже рідко, а мала б вестися ціленаправлена політика по догляду за їх територіями (що, зокрема, є їх обов’язком). В Новому Роздолі є закинутий цвинтар за стадіоном «Галичина», біля ПП «Білявський» (т.зв. «адідас»), який представляв собою жалюгідне видовище - територія з пів-гектара, з боку прилеглих вулиць ніякого огородження немає, частина гранітних обелісків повалена, є вивернуті з землі постаменти, серед пам’ятників і могил купи сміття, і все поросло густим чагарником, через який доводилося буквально продиратися. Схоже, що влітку, коли все закривало листя  дерев, цю територію використовували як місце для інтимних побачень і як громадський туалет. Саме тому протягом останнього місяця за ініціативи Миколи Пшика та Івана Василишина активісти Національного руху «Державницькі ініціативи Яроша»/Новий Розділ, Степан Семерак, Молодіжне крило руху "Дія" та «Українська молодь - Христові» (УМХ) прибирали та впорядковували закинутий цвинтар Нового Роздолу. Роботи, повірте, було зроблено дуже багато, зокрема, було вивезено три вантажівки пластикової тари (278кг) та 305 кг скла. Після прибирання отці Степан Попко та Ростислав Височан освятили могили. 
  Але постає питання, що робити далі? Не хочемо нікого образити, проте є безліч людей, які навіть після такої акції продовжують засмічувати довкілля. Тут мала би сприяти мерія, на нашу думку, не важко поставити декілька зайвих смітників та зробити все можливе, щоб слідкувати за збереженням благоустрою на цвинтарі.
  Юрій Кізима

Категорія: Газета №20 (№1073) | Додав: Roman_Zotenko (19.07.2016)
Переглядів: 22
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук
Реклама
 



 
Copyright R. Zotenko © 2014-2016