ІЗ ВИСТУПІВ НА ВІЧЕ - Газета №21 (№1074) - Архів за 2016 рік - Каталог статей - Редакція газети "Вісник Розділля"
 
Меню сайту
Категорії розділу
Газета №1 (№1054) [7]
Газета №2 (№1055) [7]
Газета №3 (№1056) [12]
Газета №4 (№1057) [22]
Газета №5 (№1058) [22]
Газета №6 (№1059) [11]
Газета №7 (№1060) [21]
Газета №8 (№1061) [20]
Газета №9 (№1062) [24]
Газета №10 (№1063) [16]
Газета №11 (№1064) [18]
Газета №12 (№1065) [18]
Газета №13 (1066) [15]
Газета №14 (№1067) [13]
Газета №15 (№1068) [24]
Газета №16 (№1069) [19]
Газета №17 (№1070) [19]
Газета №18 (№1071) [17]
Газета №19 (№1072) [14]
Газета №20 (№1073) [19]
Газета №21 (№1074) [19]
Газета №22 (№1075) [19]
Газета №23 (№1076) [16]
Газета №24 (№1077) [10]
Газета №25 (№1078) [19]
Газета №26 (№1079) [10]
Газета №27 (№1080) [9]
Газета №28 (№1081) [7]
Газета №29 (№1082) [7]
Газета №30 (№1083) [6]
Газета №31 (№1084) [8]
Газета №32 (№1085) [5]
Газета №33 (№1086) [9]
Газета №34 (№1087) [17]
Газета №35 (№1088) [14]
Газета №36 (№1089) [14]
Газета №37 (№1090) [13]
Газета №38 (№1091) [11]
Газета №39 (№1092) [15]
Газета №40 (№1093) [14]
Газета №41 (№1094) [12]
Реклама
Статистика
Каталог статей
Головна » Статті » Архів за 2016 рік » Газета №21 (№1074)

ІЗ ВИСТУПІВ НА ВІЧЕ

  Оксана ГОЛЯК, вчитель СШ №4: Спокон віків працю вчителів поважали і шанували. Тому бути вчителем було престижно. І зараз в усіх освітніх закладах Львівщини, окрім Нового Роздолу, бути вчителем і надалі престижно і вони отримують до зарплати надбавку за престижність праці 20% від посадового окладу. Чому ж у нас праця вчителя стала непрестижною? З часів присвоєння Новому Роздолу статусу міста обласного підпорядкування освіту постійно недофінансовують. І тому  ми, навчені гірким досвідом, при формуванні бюджету на 2016 рік звернулися під час «бюджетної» сесії і просили владу і депутатів дослухатися наших вимог. Проте депутатський корпус не захотів нас почути, бо за їх словами «ви і так в місті добре заробляєте». Але за весь свій вчительський досвід я не пам’ятаю, щоб плата праці зменшилася на 13% при такому шаленому рості інфляції. Тому ми вимагаємо забезпечити коштами освіту для виплати надбавки до заробітної плати за престижність у розмірі 20%.
  Марія КАЧАЛА, вчитель ЗШ №3: Відомий педагог сказав «Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити». І освітяни нашого міста запалюють цей факел у своїх вихованців. Але міська влада не цінує цю важку працю учителя, виявляється, що у Новому Роздолі працювати в освіті не престижно, тому що найменший відсоток надбавки до зарплати в області, а може, і в Україні – 7%- отримують педагоги нашого міста.
  У 2015 році під час складання Угоди  між відділом освіти і міською організацією профспілки працівників освіти і науки України в пункті про премію за сумлінну працю зазначалося, що освітянам повинні виплатити 80 %. Але тоді нас просили згодитися на 50%, пообіцявши, що наприкінці року різницю нам додадуть. Але нас обдурили, за навчальні кабінети також зняли гроші. Хоча ми десь розуміємо, що, може, у міській скарбниці грошей нема. Але усьому приходить край. Шановні керівники міста, більше освітяни поступатися не будуть ні в чому. Тарифи і ціни зростають, а зарплата все менша і менша. Тому ми вимагаємо, щоб згідно з чинним законодавством, за 3 дні до того, як освітяни підуть у відпустку, нам були виплачені всі відпускні.
  Валентина МИХАЙЛИШИН, вихователь ДНЗ «Сонечко»: Яке ставлення нашої держави до педагога? Оскільки ми «йдемо у Європу», наведу деякі факти, що стосуються місячної зарплати вихователя дошкільних закладів у Європі.: у Польщі – 460 євро, у Франції – 1000 євро, у Швеції – 2 350 євро.
  А тепер, увага: в Україні - 70 євро. Якщо суму розділити на 20 днів. То приблизно отримаємо 3,5 євро на день. То скажіть, будь ласка, у яку Європу ми йдемо з такою зарплатою, при тому, що ціни на продукти і комунальні послуги в нас європейські?

Категорія: Газета №21 (№1074) | Додав: Roman_Zotenko (25.07.2016)
Переглядів: 12
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук
Реклама
 



 
Copyright R. Zotenko © 2014-2016