«ЗА НИМ ДОСІ ПЛАЧЕ СКРИПКА» - Газета №22 (№1075) - Архів за 2016 рік - Каталог статей - Редакція газети "Вісник Розділля"
 
Меню сайту
Категорії розділу
Газета №1 (№1054) [7]
Газета №2 (№1055) [7]
Газета №3 (№1056) [12]
Газета №4 (№1057) [22]
Газета №5 (№1058) [22]
Газета №6 (№1059) [11]
Газета №7 (№1060) [21]
Газета №8 (№1061) [20]
Газета №9 (№1062) [24]
Газета №10 (№1063) [16]
Газета №11 (№1064) [18]
Газета №12 (№1065) [18]
Газета №13 (1066) [15]
Газета №14 (№1067) [13]
Газета №15 (№1068) [24]
Газета №16 (№1069) [19]
Газета №17 (№1070) [19]
Газета №18 (№1071) [17]
Газета №19 (№1072) [14]
Газета №20 (№1073) [19]
Газета №21 (№1074) [19]
Газета №22 (№1075) [19]
Газета №23 (№1076) [16]
Газета №24 (№1077) [10]
Газета №25 (№1078) [19]
Газета №26 (№1079) [10]
Газета №27 (№1080) [9]
Газета №28 (№1081) [7]
Газета №29 (№1082) [7]
Газета №30 (№1083) [6]
Газета №31 (№1084) [8]
Газета №32 (№1085) [5]
Газета №33 (№1086) [9]
Газета №34 (№1087) [17]
Газета №35 (№1088) [14]
Газета №36 (№1089) [14]
Газета №37 (№1090) [13]
Газета №38 (№1091) [11]
Газета №39 (№1092) [15]
Газета №40 (№1093) [14]
Газета №41 (№1094) [12]
Реклама
Статистика
Каталог статей
Головна » Статті » Архів за 2016 рік » Газета №22 (№1075)

«ЗА НИМ ДОСІ ПЛАЧЕ СКРИПКА»

  Володимир Івасюк – український композитор і поет, Герой України (посмертно), професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні, живописець, автор 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів, написав 107 пісень на власні тексти.
  Вже 37-ма весна без Володимира Івасюка.  19 травня в міській бібліотеці для дітей в кімнаті естетики проводилась літературно-музична  година «За ним досі плаче скрипка», приурочена 67-й річниці з дня народження Володимира Івасюка, а слухачами були школярі 7-го класу ЗШ №2 разом з класним керівником Федишин М.Д. Звучали пісні Володимира Івасюка у виконанні викладачів школи мистецтв ім. О.Рудницького  Н.О.Гарбаж, І.В.Процан, М.М.Денис.   
  Коротенько про життя і творчий шлях композитора розповіла бібліотекар Н.І.Коба. Викладач школи мистецтв Денис М.М. розповідала про пісні, історію їх створення.   
  «Водограй» - написав Володимир Івасюк в 1970 р., будучи 21-річним студентом медінституту. Задум написати цю пісню композиторові навіяв Косівський водоспад – Гук. «Балада про мальви» - з цією квіткою пов’язано багато легенд. Одна з них розповідає, що мальвами повернулися до рідних осель хлопці та дівчата, забрані в турецьку неволю. Коли В.Івасюк творив свій твір – « Баладу про мальви» (початкова назва «Балада про матір»), у нього перед очима була його рідна бабуся, три сини якої загинули на фронтах Другої світової війни.    «Червона Рута» - пісня В.Івасюка, яка стала однією з найвідоміших українських пісень в світі . Мандруючи глухими гуцульськими селами, він записав легенду про чар-зілля, яке постає в народних переказах елементом вічного і чистого кохання. Пісні Івасюка називають символом української естради, символом душі самого композитора.  «Тріо Мареничів» на вінку писали: «Спасибі, друже, за любов жагучу до рідної Вкраїнської землі, повік твою «Червону Руту» співати будуть солов’ї».
Разом із вчителями школи мистецтв цю пісню співали діти, вчителі, присутні, навіть читачі, котрі в цей час були в читальному залі бібліотеки. Співали проникливо і тепло. Співали йому, синьоокому буковинському легеню, ніби він справді був тут присутній.
  Ада Пекарська

Категорія: Газета №22 (№1075) | Додав: Roman_Zotenko (01.08.2016)
Переглядів: 20
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук
Реклама
 



 
Copyright R. Zotenko © 2014-2016