Три чинники, які врятували людське життя… - Газета №30 (№1083) - Архів за 2016 рік - Каталог статей - Редакція газети "Вісник Розділля"
 
Меню сайту
Категорії розділу
Газета №1 (№1054) [7]
Газета №2 (№1055) [7]
Газета №3 (№1056) [12]
Газета №4 (№1057) [22]
Газета №5 (№1058) [22]
Газета №6 (№1059) [11]
Газета №7 (№1060) [21]
Газета №8 (№1061) [20]
Газета №9 (№1062) [24]
Газета №10 (№1063) [16]
Газета №11 (№1064) [18]
Газета №12 (№1065) [18]
Газета №13 (1066) [15]
Газета №14 (№1067) [13]
Газета №15 (№1068) [24]
Газета №16 (№1069) [19]
Газета №17 (№1070) [19]
Газета №18 (№1071) [17]
Газета №19 (№1072) [14]
Газета №20 (№1073) [19]
Газета №21 (№1074) [19]
Газета №22 (№1075) [19]
Газета №23 (№1076) [16]
Газета №24 (№1077) [10]
Газета №25 (№1078) [19]
Газета №26 (№1079) [10]
Газета №27 (№1080) [9]
Газета №28 (№1081) [7]
Газета №29 (№1082) [7]
Газета №30 (№1083) [6]
Газета №31 (№1084) [8]
Газета №32 (№1085) [5]
Газета №33 (№1086) [9]
Газета №34 (№1087) [17]
Газета №35 (№1088) [14]
Газета №36 (№1089) [14]
Газета №37 (№1090) [13]
Газета №38 (№1091) [11]
Газета №39 (№1092) [15]
Газета №40 (№1093) [14]
Газета №41 (№1094) [12]
Реклама
Статистика
Каталог статей
Головна » Статті » Архів за 2016 рік » Газета №30 (№1083)

Три чинники, які врятували людське життя…

  Якщо людину особисто не торкаються якісь лихі обставини чи напасті, позбутися яких допомагають незнайомі люди, то навряд чи й помічає вона навколо добрі вчинки ближніх, що  осявають  світлом віри, надії, любові наші будні, де здебільшого постійні клопоти, проблеми, рутина існування…Мабуть, через таких доброчинців і зродилося гарне народне прислів’я  «Світ не без добрих людей». Впевнена, список таких особистостей значний. А на прикладі, про який піде мова нижче, можу додати, що віднедавна він поповнився …
  У вівторок, 9 серпня, мій син Олег, який працює у Розвадові, як зазвичай після робочого дня, десь о 17.30-17.40  сів у «маршрутку», щоб добратися додому до Нового Роздолу (а ми мешкаємо вдвох у квартирі на «Бамі»). У «бусі» було багато людей, то ніхто й не помітив, що з Олегом коїться щось негаразд – він зблід, нутрощі пронизував нестерпний біль. Утім, і син нічим не виказував, що йому кепсько: подумавши, що отруївся у обід, вирішив перетерпіти судоми, а вже вдома лікуватися. Та ба! – перед Малеховом він раптово втратив свідомість. Пасажири та водій неабияк розгубилися, але довго не зволікали  і вчинили єдино правильну у такій ситуації дію – зателефонували на «швидку». Не знаю, хто це зробив, але висловлюю щиру материнську вдячність, бо це був перший крок до порятунку мого сина.
“Швидка допомога” прибула за лічені хвилини і доставила непритомного сина у лікарню. Вважаю, що і оперативність екстреної медичної служби додала шансів Олегові на життя, за що велике їй спасибі.
Третім, без перебільшення, вирішальним чинником, була фаховість медиків міського шпиталю. Бо у ніч з вівторка на середу лікарі, попередньо встановивши, що у сина “тріснула виразка” (не знаю, як це правильно сказати по-медичному) терміново прооперували Олега. Користуючись нагодою, висловлюю щиру вдячність хірургу Романові Щепаняку, анестезіологу Ігорю Дживі, медсестрі Оксані (на жаль, прізвища не запам’ятала) та усьому  персоналу хірургічного та реанімаційного відділень.
  Після операції син поступово одужує, 14 серпня виписаний з лікарні, як кажуть, на домашній режим. Ще трохи підкріпиться і знову приступить до роботи. Як тут не втриматися від теплих вдячних слів на адресу його рятівників, як тут не згадати мудрого прислів’я «Світ не без добрих людей»…
  З повагою, Оксана Д

Категорія: Газета №30 (№1083) | Додав: Roman_Zotenko (19.09.2016)
Переглядів: 30
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук
Реклама
 



 
Copyright R. Zotenko © 2014-2016