Подорож небайдужої новороздільчанки - Газета №33 (№1086) - Архів за 2016 рік - Каталог статей - Редакція газети "Вісник Розділля"
 
Меню сайту
Категорії розділу
Газета №1 (№1054) [7]
Газета №2 (№1055) [7]
Газета №3 (№1056) [12]
Газета №4 (№1057) [22]
Газета №5 (№1058) [22]
Газета №6 (№1059) [11]
Газета №7 (№1060) [21]
Газета №8 (№1061) [20]
Газета №9 (№1062) [24]
Газета №10 (№1063) [16]
Газета №11 (№1064) [18]
Газета №12 (№1065) [18]
Газета №13 (1066) [15]
Газета №14 (№1067) [13]
Газета №15 (№1068) [24]
Газета №16 (№1069) [19]
Газета №17 (№1070) [19]
Газета №18 (№1071) [17]
Газета №19 (№1072) [14]
Газета №20 (№1073) [19]
Газета №21 (№1074) [19]
Газета №22 (№1075) [19]
Газета №23 (№1076) [16]
Газета №24 (№1077) [10]
Газета №25 (№1078) [19]
Газета №26 (№1079) [10]
Газета №27 (№1080) [9]
Газета №28 (№1081) [7]
Газета №29 (№1082) [7]
Газета №30 (№1083) [6]
Газета №31 (№1084) [8]
Газета №32 (№1085) [5]
Газета №33 (№1086) [9]
Газета №34 (№1087) [17]
Газета №35 (№1088) [14]
Газета №36 (№1089) [14]
Газета №37 (№1090) [13]
Газета №38 (№1091) [11]
Газета №39 (№1092) [15]
Газета №40 (№1093) [14]
Газета №41 (№1094) [12]
Реклама
Статистика
Каталог статей
Головна » Статті » Архів за 2016 рік » Газета №33 (№1086)

Подорож небайдужої новороздільчанки

  Доброго дня, шановна редакціє!
  Хочу поділитися враженнями про свою маленьку подорож вулицями нашого міста, яку мені довелось здійснити напередодні свята Незалежності України. 

  Так от, завітала я до лікарні. Мій лікар призначила здати аналізи. Щоб здати кров на холестерин, потрібно купити шприц-«десятку» і заплатити 1 грн. в кабінеті. Здати загальний аналіз – потрібно  здати 50 коп. за голку. Хотіла запитати в головного лікаря: «Чому ви дозволяєте своїм медпрацівникам так принижуватись, невже забір крові повинні оплачувати пацієнти?».
  А ви, шановні читачі «Вісника Розділля», якої думки? Я живу в найкращому місті Новий Розділ і мені не байдуже, що в ньому відбувається. 
  Продовжую свою подорож в сторону КП “Розділжитлосервіс”.  Проходячи біля дитячого садочка №5 “Голубок” , я побачила, як чисто прибрано на території садочку. Дерева гарно, акуратно підрізані, фасад відновлений. Колись, пригадую, він був в не найкращому стані. 
  Йду далі. І що я бачу? Як брудно в центрі міста! На траві купа жовтого листя, здається, ще з минулого року і доріжка не прибрана. Пляшки, паперові коробки і купи сміття. Прибрано тільки біля КП РЖС. В нас що - перевелися техпрацівники? Мені стало соромно. Знаєте, чому? Пройдіться на “Бам”, подивіться, яка там чистота! Щодня бачу, як наші дівчата - комунальниці раненько прибирають. Протягом дня, особливо, коли вітер розносить сміття на чисто прибрані доріжки. Невже не можна вирішити це питання: щоб сміття забирали рано в 5.00 або ввечері? 
  Навіть на свято Спаса дівчата прибирали. Люди йдуть до церкви, а вони з віниками. На мою думку, роботу треба організувати так, щоб працівникам не було соромно. Ще раз висловлюю подяку і вдячність нашим двірникам. А от в центрі навіть на День незалежності не прибрали всюди. 
  Принагідно хочу сказати ще про одну проблему, пов’язану з аличою. Вона додає клопоту двірникам. З цих дерев жодної користі. Алича падає, люди толочуть ( хоча дехто і збирає ягоди на “закрутки” або ж, щоб зварити компот). Дуже шкода засмічених доріжок, наприклад, згаданої вище алеї, що веде повз згаданий садочок. Приємно пройтися, а зараз місиво. Мабуть, надалі потрібно підрізати гілляки вздовж тротуарів, щоб алича падала на город. Можливо, і зрізати, а на це місце посадити інші дерева. До речі, між алеєю, що веде до клумби побіля колишнього будинку побуту “Силует”, та приміщенням корпусу політехнічного коледжу (колишній садочок) чимала ділянка землі заросла високими травами та бур’яном, яку, здається, ніколи комунальники не викошують (кажуть, що вона ні за жодною установою не закріплена). Отож ця місцина  доволі небезпечна: чути, що там звила притулок зграя безпритульних псів, поведінка яких непрогнозована, в травах видніються використані наркозалежними шприци. У місті – вони повсюди, біда та й годі…. 
  В мене є ідея, щоб ваша газета відкрила рубрику «Міська господарка», де небайдужі городяни будуть писати про проблеми міста. Відповідно, потрібно давати відповіді про рішення мера міста і депутатів та іншу потрібну і конкретну інформацію. Маємо надію, що щось зміниться до кращого. Пора! 
Отож, продовжую подорож. Завітала в редакцію нашої міської  газети «Вісник Розділля» ( для мене – це найкраща, найнаближеніша до потреб читача газета регіону з часу її заснування). Відкрила двері. Темно, майже нічого не видно. Проходжу далі. Редактор, як завжди, гостинно зустрів. Запросив присісти і, незважаючи на свою зайнятість, ми порозмовляли. Із відповіді журналістів на  запитання, коли з’явилися сусіди  у суміжній кімнаті,  із здивуванням дізналася, що приміщення, не поставивши до відома редакцію, віддали електрикам на невизначений час. А газетярі навіть в таких умова творять якісний інформаційний продукт. Останні випуски це підтверджують. Також знаю, що через брак коштів працівники користуються власними комп’ютерами, окрім одного, “подарованого” ЛОДА. Та і «начинка» редакції більш ніж скромна: пообдирані столи та крісла, різних стилів та «гарнітурів». Бідося… 
  Подумала : та їм і так було тісно, а зараз хіба  можна в таких умовах працювати? За понад 25 років існування невже наша міська газета і працівники, які тут працюють, не заслужили на кращі умови? Думаю, вони заслуговують сповна. На мою думку, такої ущемленої площею та технічним оснащенням редакції газети міста обласного підпорядкування на Львівщині та в сусідніх областях не знайти. Була і в Миколаєві, і в Жидачеві, інших редакціях, то у цьому відношенні і порівнювати нічого: там і приміщень декілька, і санітарно-побутові умови відповідні. Щоправда, з приємністю дізналася від “вісникроздільців”, що засновник – міська рада після останніх виборів   шукає для редакції відповідне приміщення. Як кажуть, терпіння винагороджується.
  ...Пройшло доволі часу, мені пора додому. Живу на «Бамі», тож зайшла в  чергову кімнату комунального офісу та  попросила ключ від туалету, але мені категорично сказано: нам не дозволяють давати ключ  стороннім! Це я, живучи в нашому місті з 1966 року, стороння? Пішла я на другу сторону приміщення, зайшла у «Відділ збуту», попросила у них ключ від вбиральні. Дівчата люб’язно дали ключ, зрозумівши ситуацію. Спасибі їм! Скажете, дрібниця? Ні, я не такої думки, адже наше життя складається з дрібниць. І вони дають відповідь, наскільки ми люди!
 Ось і закінчилась моя подорож. Не ївши з самого ранку (а був вже обід), я пішки попрямувала додому на «Бам», щоб зекономити 4 гривні на «маршрутку». Хоча в газеті «Вісник Розділля» свого часу писали, що міським радам ЛОДА ( а може, уряд) спеціально виділили гроші для безкоштовного проїзду пенсіонерів по місту! От ще одне актуальне питання, відповідь на яке цікавить, думаю, не одного новороздільця: коли це буде? Сподіваюся на відповідь відповідних чиновників та служб  на висловлені зауваження, а «вісникроздільцям» бажаю і надалі творити газету цікавою, об’єктивною. Бо саме за це я і багато новороздільців  поважаємо «Вісник Розділля».
  З повагою Ірина ГРИЦУЛЯК

  Від редакції. Поки писався даний лист, а згодом два тижні очікував «своєї черги» на друк, дещо із вказаного пані Іриною вже усунуто. Тим не менше, редакція вирішила не «різати» текст, оскільки головний месидж публікації більший – спільними зусиллями  громади і влади виявляти «вузькі місця» у міській господарці і, по можливості, вирішувати їх.    

Категорія: Газета №33 (№1086) | Додав: Roman_Zotenko (03.10.2016)
Переглядів: 27
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук
Реклама
 



 
Copyright R. Zotenko © 2014-2016