Є така держава Україна і є її нескорений народ - Газета №34 (№1087) - Архів за 2016 рік - Каталог статей - Редакція газети "Вісник Розділля"
 
Меню сайту
Категорії розділу
Газета №1 (№1054) [7]
Газета №2 (№1055) [7]
Газета №3 (№1056) [12]
Газета №4 (№1057) [22]
Газета №5 (№1058) [22]
Газета №6 (№1059) [11]
Газета №7 (№1060) [21]
Газета №8 (№1061) [20]
Газета №9 (№1062) [24]
Газета №10 (№1063) [16]
Газета №11 (№1064) [18]
Газета №12 (№1065) [18]
Газета №13 (1066) [15]
Газета №14 (№1067) [13]
Газета №15 (№1068) [24]
Газета №16 (№1069) [19]
Газета №17 (№1070) [19]
Газета №18 (№1071) [17]
Газета №19 (№1072) [14]
Газета №20 (№1073) [19]
Газета №21 (№1074) [19]
Газета №22 (№1075) [19]
Газета №23 (№1076) [16]
Газета №24 (№1077) [10]
Газета №25 (№1078) [19]
Газета №26 (№1079) [10]
Газета №27 (№1080) [9]
Газета №28 (№1081) [7]
Газета №29 (№1082) [7]
Газета №30 (№1083) [6]
Газета №31 (№1084) [8]
Газета №32 (№1085) [5]
Газета №33 (№1086) [9]
Газета №34 (№1087) [17]
Газета №35 (№1088) [14]
Газета №36 (№1089) [14]
Газета №37 (№1090) [13]
Газета №38 (№1091) [11]
Газета №39 (№1092) [15]
Газета №40 (№1093) [14]
Газета №41 (№1094) [12]
Газета №42 (№1095) [17]
Реклама
Статистика
Каталог статей
Головна » Статті » Архів за 2016 рік » Газета №34 (№1087)

Є така держава Україна і є її нескорений народ

  Днями з  літературно-музичною годиною до  Новороздільської  громадської організації  Центр організації дозвілля для осіб з особливими потребами "Тавор" завітала міська бібліотека для дітей. Працівники бібліотеки влаштували тут розгорнуту викладку книг «Всі ми одне, одна родина – дорослі, діти, Україна». Долучились до організації цього заходу, присвяченого Дню Незалежності України, дитяча школа мистецтв ім. О. Рудницького. Проникливо, тепло розпочала захід працівник бібліотеки Пікула Ганна:  «Україна – золота, чарівна сторона. Земле рясно заквітчана,  квітуча вишня. Скільки ніжних, поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися і живуть». 
  Довгий і важкий шлях нашого народу був до дня Незалежності, 25-річчя якої відзначала Україна. Вперше Незалежність нашої країни була проголошена за часів Богдана Хмельницького. Друге проголошення пов’язане з Центральною Радою, коли холодним осіннім днем 9 листопада 1917 р. Михайло Грушевський на багатотисячному віче в Києві проголосив III Універсал про цю важливу подію. Втретє за історію України  проголосили Незалежність в 1991 р.
  Є у нас свої символи. Пісні  М. Вербицького на слова М. Чубинського «Ще не вмерла Україна» судилося стати Державним  Гімном, саме ця пісня  об'єднала навколо себе патріотів, одержимих єдиною метою – побудовою Соборної Незалежної України. Про утвердження нашої державної самостійності свідчить державний герб України – тризуб на синьому тлі. А прапор з синьо-жовтими кольорами – це символи України  - чисте небо та пшеничне поле. Із  затамуванням подиху вшанували діти та запрошені батьки  Гімн України. 
  До своєї волі наша держава йшла довгим і жертовним шляхом. Становлення незалежної української держави – це роки, сповнені патріотизму, національного пробудження і національного відродження. Складною і бурхливою була доля нашої землі. Вона має багате і славне минуле. Над нею свистіли гостродзьобі стріли, чорною смертю дихали жерла гармат. Вирували нескінченні битви за її свободу. Україна виплакала Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську академію. Вона виколисала  велетнів сили і духу  – П. Сагайдачний, Б. Хмельницький, І Сірко, Г. Сковорода, Т.Шевченко, У. Кармелюк, Л. Українка, М. Грушевський, І. Франко, 160-річчя з дня народження якого цього року відзначає наша країна.
  З хвилюванням сприйняли присутні сценку «Україна – це ти, Україна – це я» у виконанні учнів 7-А кл. ЗШ № 2- Шпака Дмитра, Даньковича Андрія і ведучої Ганни Пікули.
  Тяжко нині повертає народ України своє державне  здоров'я. Надто багато позаду могил, надто велика плата. За цю кращу долю відійшли у вічність найкращі сини українського народу – Герої Небесної Сотні, Герої АТО.  Вклоняємось нашим героям, котрі нині боронять нашу волю на Сході:       
  Співавши гімн холодними ночами,
  Буквально зрозуміли всі слова.
  І вкрили землю власними тілами, 
  А душі полетіли в небеса.

  Та тільки випивши чашу минулих страждань, віднайде себе наш народ, гідний прекрасної долі. Важко не любити свій край, а ще важче його любити таким, яким він є сьогодні. 
  Але віриться, що Україна посяде гідне місце серед рівноправних націй світу, маючи такий народ. З душею виконували пісні  «Добрий день, матусю  Україно» , «Даруйте добро матерям» учениця дитячої школи мистецтв Софія Тихоліз. 
  Ведуча звернулась до присутніх в залі словами: «Господь створив Україну для добра, тож давайте всі разом зберігаймо, а не губімо красу батьківських криниць, джерел, зелених гаїв, гнізд пташиних. Я впевнена  -  в  майбутньому на полях України колоситимуться хліба, синітимуть у житах волошки, всміхатиметься ласкаве сонечко». 
  Ада Пекарська

Категорія: Газета №34 (№1087) | Додав: Roman_Zotenko (11.10.2016)
Переглядів: 21
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук
Реклама
 



 
Copyright R. Zotenko © 2014-2016