Донбас – це Україна!... - Газета №41 (№1094) - Архів за 2016 рік - Каталог статей - Редакція газети "Вісник Розділля"
 
Меню сайту
Категорії розділу
Газета №1 (№1054) [7]
Газета №2 (№1055) [7]
Газета №3 (№1056) [12]
Газета №4 (№1057) [22]
Газета №5 (№1058) [22]
Газета №6 (№1059) [11]
Газета №7 (№1060) [21]
Газета №8 (№1061) [20]
Газета №9 (№1062) [24]
Газета №10 (№1063) [16]
Газета №11 (№1064) [18]
Газета №12 (№1065) [18]
Газета №13 (1066) [15]
Газета №14 (№1067) [13]
Газета №15 (№1068) [24]
Газета №16 (№1069) [19]
Газета №17 (№1070) [19]
Газета №18 (№1071) [17]
Газета №19 (№1072) [14]
Газета №20 (№1073) [19]
Газета №21 (№1074) [19]
Газета №22 (№1075) [19]
Газета №23 (№1076) [16]
Газета №24 (№1077) [10]
Газета №25 (№1078) [19]
Газета №26 (№1079) [10]
Газета №27 (№1080) [9]
Газета №28 (№1081) [7]
Газета №29 (№1082) [7]
Газета №30 (№1083) [6]
Газета №31 (№1084) [8]
Газета №32 (№1085) [5]
Газета №33 (№1086) [9]
Газета №34 (№1087) [17]
Газета №35 (№1088) [14]
Газета №36 (№1089) [14]
Газета №37 (№1090) [13]
Газета №38 (№1091) [11]
Газета №39 (№1092) [15]
Газета №40 (№1093) [14]
Газета №41 (№1094) [12]
Реклама
Статистика
Каталог статей
Головна » Статті » Архів за 2016 рік » Газета №41 (№1094)

Донбас – це Україна!...

  Сприяла ось така історія. У мене в руках книга, обпалена війною. Пожовкла, почорніла від плину літ. Вона звідти, де йде війна. Подарував мені її мій учень Ярослав, який відчув на собі в неповних дев’ятнадцять років, що таке справжня війна. Ярослав успішно навчався в одному з вузів Львова, дуже ерудований, повний творчих задумів, бо надзвичайно любить читати, особливо цікавиться історією рідної землі. Вирішив, що його місце там, де важко Україні, він повинен її захистити. Псевдонім «Подорожній»…
   Про це я дізналася з уст самого Ярослава, який розказав, як боляче сприйняв знищені будинки, школи, бібліотеки. Він подарував мені книгу, яка лежала на підлозі у вщент зруйнованій бібліотеці, називалася «Пам’яті Т. Г. Шевченка». Це збірник доповідей, присвячених нашому генію, читаних на ювілейній Шевченківській сесії Академії Наук УРСР 9 і 10 березня 1943 р. Редакційна колегія: академік П. Г. Тичина, академік М. Т. Рильський та інші видатні письменники, вчені.
  Це були роки війни з фашизмом.
  Отже, ця книга була в українській бібліотеці. Так! Донбас – це Україна.
  Адже саме з цього краю пролунали на весь світ українські пісні з уст незабутнього Анатолія Солов’яненка. А Микола Петренко – поет-романтик 18 ст., родом із Слов’янська, створив щемливо - ніжну пісню «Дивлюсь я на небо», яка облетіла космічний простір, бо натхненно її співав в піднебесній космонавт Павло Попович, родом з України.
  Мужнє слово Василя Стуса. Великий український поет-патріот працював вчителем української мови та літератури в середній школі №23 міста Горлівки. Був відкритий перший музей поета саме в Горлівці. Саме в Горлівці син Василя Стуса Дмитро подякував шановній громаді цього міста за увагу до поезій його батька. Донбасівець поет В. Мищенко і Дмитро Стус написали книгу «Василь Стус – поет і людина». На жаль, Горлівка тепер належить ДНР. Сумніваюсь, чи зберігся перший музей великого патріота, мужнього борця в сучасній Горлівці.
  Так! Донеччина – це Україна. Станція Дебальцеве, яку віроломно, в обхід Мінських домовленостей, захопили російсько –сепаратистські бандформування,  – «мала батьківщина»   В. Сосюри. 
  Знаменитий вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну», написаний в роки Другої світової війни, коли нашу землю окупував фашистський агресор, і сьогодні  актуальний і звернений до нас як заклик:

  Любіть Україну.
  Любіть у труді, у коханні, в бою.
  В цей час, як гудуть батареї,
  Всім серцем любіть Україну свою -
  І вічні ми будемо з нею.
  Донбас – це Україна! Так було і буде!

  Іда ВИНОКУРОВА

Категорія: Газета №41 (№1094) | Додав: Roman_Zotenko (28.11.2016)
Переглядів: 11
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук
Реклама
 



 
Copyright R. Zotenko © 2014-2016