Меню сайту
Категорії розділу
Газета №1 (№1103) [11]
Газета №2 (№1104) [10]
Газета №3 (№1105) [19]
Газета №4 (№1106) [10]
Газета №5 (№1107) [12]
Газета №6 (№1108) [18]
Газета №7 (№1109) [19]
Газета №8 (№1110) [13]
Газета №9 (№1111) [13]
Газета №10 (№1112) [15]
Газета №11 (№1113) [20]
Газета №12 (№1114) (31/03/2017) [19]
Газета №13 (№1115) (7/04/2017) [24]
Газета №14 (№1116) (14/04/2017) [15]
Газета №15 (№1117) (21/04/2017) [24]
Газета №16 (№1118) (28/04/2017) [14]
Газета №17 (№1119) (5/05/2017) [20]
Газета №18 (№1120) (12/05/2017) [21]
Газета №19 (№1121) (19/05/2017) [10]
Газета №20 (№1122) (26/05/2017) [24]
Газета №21 (№1123) (2/06/2017) [21]
Газета №22 (№1124) (9/06/2017) [10]
Газета №23 (№1125) (16/06/2017) [8]
Дошка оголошень
[07.07.2017]
Потрібні на роботу охоронники – чоловіки, жінки
[07.07.2017]
Приватне підприємство пропонує постійну роботу
[04.07.2017]
Продаю! Земельну ділянку в с. Тужанівці
[23.06.2017]
Запрошуємо на роботу Швей
[21.06.2017]
Продається велика 3х кімнатна квартира на Бамі з хорошим плануванням
[20.06.2017]
Продається земельна ділянка в с. Рудківці Жидачівського р-ну
[20.06.2017]
Куплю "Газель", "Валдай", "Соболь"
[17.06.2017]
На роботу в Польщу потрібні
Реклама
Статистика
Каталог статей
Головна » Статті » Архів за 2017 рік » Газета №22 (№1124) (9/06/2017)

Стосовно порушених у Відкритому листі проблем читаємо відгуки у стилі на захист «честі мундира». Чому мовчать отці?...

В одному з минулих номерів нашої газети прочитали «Відкритий лист-звернення до священиків і парафіян Новороздільської греко-католицької церкви Різдва Пресвятої Богородиці, або Як нам облаштувати церковне життя». Схвалюємо і підтримуємо. І готові підписатись під кожним словом. Бо питання, як нам облаштувати наше церковне життя, назріле і на часі. А ще більше спонукали нас взятись за перо останні події: дивимось минулої суботи на 1+1 «Українські сенсації». Аж тут на сторінках нашої газети під рубрикою «Резонанс» надруковано лист за підписом Олени Верес «Нам усім треба починати виправлятися з себе, а вже потім судити інших...».
Перечитуємо декілька разів. Абсолютно підтримуємо думку, що «нам усім треба починати з себе». Це загальновідома істина. Але дозвольте, п. Олено, з деякими Вашими тезами не погодитись. Хоча кожен з нас має право на свою думку. Наприклад, згадуєте про батьків, які їдуть на заробітки. І це так. Але, на жаль, це сумні наші реалії. Але, вибачте, це трішки не по темі. 
Далі. Промайнув вислів, що хтось когось ображає. А що, пані Олено, в цьому листі – зверненні Ви знаходите  ознаки образи, наклепу чи, не дай Боже, богохульства?? 
Навпаки. На нашу думку (і на думку дуже багатьох парафіян), текст  коректний, толерантний, розважливий. І це не осуд. Це констатація фактів. Нам здається, що автори цього «Відкритого листа - звернення» - це люди з сміливою громадянською позицією, які  переслідували одну мету: відкрито, публічно пропонувати як нам облаштувати церковне життя.
 Перечитуючи ваш допис, п. Олена, відчувається що ви не є прихильником обговорювати цю тему публічно. Але якщо читати між рядками, то проглядається такий собі прикритий намір: захистити честь чийогось мундира. 
А тепер повернемось до Відкритого листа-звернення. В спілкуванні між нами парафіянами на адресу його авторів можна почути не тільки «Молодці!» але й «Тримайтесь, хлопці!». Ми парафіяни, очікували на відгук або реакцію від нашого церковного керівництва. Але чуємо, що фігурант цього звернення вдався до інших методів. 3 новою силою спалахнули амбіції і уже йде відвертий шантаж, а то й погрози до підписантів цього звернення. 
А тепер дозвольте кілька штрихів. Наприклад, ми не можемо, коли йдемо до церкви, байдуже пройти коло нашої каплиці. Якась осиротіла, занедбана. Кажуть, вже осипається з настінного розпису фарба. А скільки років вона нам служила прихистком від дощу та холоду! А ще оця прибудова! Як вона поруч такої величної будівлі нашої Церкви псує і нічого не додає до інтер’єру. Як не додають до інтер’єру і ці гаражі. Приватні гаражі на території церкви? І про це, п. Олено, говорити і писати не потрібно? Як не потрібно запитати: то коли храмовий празник наш? На Володимира чи на Різдво Пресвятої Богородиці? Можемо тільки помріяти про те, коли ми будемо у великі свята робити обхід навколо церкви. Як, на жаль, залишиться мрією питання тарифів за послуги. Бо ж існує процедура, що нагадує  «схему». Це коли по закінченні весілля, похорону та інших обрядів господар підходить і питає, скільки це коштує, то священик, переважно, не каже (соромиться, чи що?), але поряд стоїть дяк чи паламар і називає суму (уже не соромлячись) і якщо йому здається, що ця сума не достатня, то каже: «Мало!» Це прикро говорити..
Інший приклад. Ось дивіться: звідки взявся інший тариф чи на «сорокаусти» чи на «григоріанку». Звідки ця цифра - 60 гривень? Хто її, оцю цифру, затверджував? Між іншим, що таке «григоріанка» дає роз’яснення газета «Моя сповідь». І це трактування дуже різниться. Або платне освячення «верби». Цікаво, а який наступний крок буде? Може, будемо за сповідь платити? Все може бути. Он, подейкують, священик в одному із сусідніх сіл не проти б і церкву приватизувати. І тому нас весь час сверлить думка: а чи знає про ситуацію в церквах на периферії Глава нашої церкви Блаженнійший Святослав??? 
І чим раз більше парафіяни приходять до думки, що ситуацію все ж так можна змінити. І то кардинально. Наприклад, якби нашу парафію очолив о.Роман Штігер. Так, так. Це священик нової генерації. Молодий, перспективний. Пристойна освіта, інтелект, ввічливий, і що не менш важливо, має «господарську жилку». Але щодо такої пропозиції, то це  прерогатива вищого церковного керівництва. І ми тут нічого не вдіємо. Хіба викладемо своє бачення. Один мудрий чоловік назвав вчителів «інженерами людських душ». Але ми б попереду вчителя поставили священика (якщо він священик за покликанням!) І якщо в його діяльності є найважливішим, пріоритетним Душпастирство а не грошолюбство. 
І насамкінець. Трішки змінимо тему. Тема ця давно, як кажуть, висить в повітрі. І є актуальна. І йдеться ось про що. Місто наше багатоконфесійне. Бо поряд з нашою Греко - католицькою церквою, утворені і діють Українська Автокефальна Церква, УПЦ Київського Патріархату. Утворені і діють в місті такі протестантські церкви, як Церква Євангельських християн-баптистів, Церква віри євангельської, Церква Адвентистів сьомого дня. Так, діють. і не надувайте щоки, шановні представники традиційних церков. Бо правдою є те, що церкви в нас різні. Але віра у нас одна: Християнська. І, будь ласка, не плутайте поняття «віра» і «церква». І церкви ці наші – українські !!! Бо хіба останній дурень може назвати свою церкву найважливішою, найправильнішою. 
І нам, шановні парафіяни, приємно бачити по телевізору таку картинку, коли в час великих державних заходів стоять поряд представники цих перерахованих церков. Навіть іудеї і мусульмани! І світ від того не перевернувся! Але зовсім інша картинка в нашому місті. Агов, шановні організатори святкових заходів! Ви що, не помічаєте в нашому місті інших церков?? Напевно, не зайве буде вам нагадати про Заповіт Йосифа Сліпого, у якому  ця велична постать нашої Церкви називає православних нашими братами. Благає і закликає до любові і взаємоповаги. А ви соромитесь вислову: і вас всіх православних християн.
Бо ж сидимо в одному човні. І не розхитуймо його! Бо ж ми всі - діти Христові. 

3 повагою: від імені однодумців – парафіян УГКЦ Різдва Пресвятої Богородиці Михайло КУЛЯВИЧ


P.S. Коли цей допис був майже готовий до подання в редакцію газети, прочитали в свіжому номері газети («Вісник Розділля», №21 від 2 червня 2017 р.) під рубрикою «Резонанс» листа ще одного нашого візаві пані Ольги Заседко під назвою «Бог заплатить кожному по його ділам, або Чому я не підтримую «Відкритого листа-звернення до священиків і парафіян Новороздільської греко – католицької церкви Різдва Пресвятої Богородиці...». Очевидно, п. Ольга хотіла приголомшити нас глибокодумними фрагментами із праці Томи Кемпійського. І це приємно, що шановна пані читає і цікавиться духовною літературою. Але якщо відштовхнутись від наболілої теми про ситуацію в нашій парафії, то скільки ми не вчитувались у ці фрагменти відомого церковного діяча, проте, на жаль, не знайшли у них бодай якоїсь пропозиції  деяким нашим священикам як вгамувати свої амбіції і...апетити. Єдине, що втішає, це те, що ми з Вами, пані Ольго, солідарні стосовно оцінки отця Романа. А  в інших позиціях – ні.
Наприклад, пишете, що Вам  соромно за «тих сивочолих чоловіків», які підписали Відкритий лист – звернення. Змушений уточнити, що серед підписантів чимало молодих людей. Але менше з тим.. 
Наголошу, пані Ольго, що ми, підкреслю, значна частина парафіян, навпаки, на відміну віл Вас, захоплюємось оцією громадянською позицією авторів цього листа – звернення. А Ви, шановна, хіба не відчуваєте, що тих, хто засуджує його, доволі маленький відсоток?
Далі. Що стосується вжитого Вами вислову «виносити сміття з хати», то ми дещо іншої думки. Бо переконані, що «сміття» не варто нагромаджувати в хаті, бо воно дурно пахне. Це, так би мовити, метафора.
Також Ви припускаєте, що з листа – звернення можуть зловтішатися парафіяни церков інших конфесій,Ю сектанти і колишні комуністи – атеїсти. Знаєте, від колишніх комуністів – атеїстів та якоїсь там секти можна відігнатись, як від тих мух. А що стосується інших конфесій, то хіба вони вороги наші? Там, знаємо, мудрі люди, утім, як і всюди, є певні винятки. Тому зловтішатимуться хіба дурники.
А ще Ви, пані Ольго, хвилюєтесь, що «не варто було публікувати на суд широкого загалу оцього Відкритого листа, а обговорити у своєму колі». А Ви спробуйте поспілкуватись з колишніми членами Парафіяльної ради? Тобто з тими, хто побував на цій «кухні». Тобто з тими, хто ділиться своїми враженнями в тексті Відкритого листа – звернення!
І якщо узагальнити нашу думку щодо публікації Вашого допису, то з високою вірогідністю припускаємо, що це була чергова завуальована спроба захистити «честь чийогось мундира».

Переглядів: 33
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук
Реклама
 




Адреса редакції:  81652, м. Новий Розділ, Львівської обл., вул. Грушевського, 37.
Видається з 1990 року. Газета виходить щоп’ятниці.
Реєстраційне свідоцтво 
ЛВ № 102 від  4 березня 1994 р.
Тел. (03261) 3-12-89, 093-706-32-95

 
Copyright "Вісник Розділля" © 2014-2017