Меню сайту
Категорії розділу
Газета №1 (№1103) [11]
Газета №2 (№1104) [10]
Газета №3 (№1105) [19]
Газета №4 (№1106) [10]
Газета №5 (№1107) [12]
Газета №6 (№1108) [18]
Газета №7 (№1109) [19]
Газета №8 (№1110) [13]
Газета №9 (№1111) [13]
Газета №10 (№1112) [15]
Газета №11 (№1113) [20]
Газета №12 (№1114) (31/03/2017) [19]
Газета №13 (№1115) (7/04/2017) [24]
Газета №14 (№1116) (14/04/2017) [15]
Газета №15 (№1117) (21/04/2017) [24]
Газета №16 (№1118) (28/04/2017) [14]
Газета №17 (№1119) (5/05/2017) [20]
Газета №18 (№1120) (12/05/2017) [21]
Газета №19 (№1121) (19/05/2017) [10]
Газета №20 (№1122) (26/05/2017) [24]
Газета №21 (№1123) (2/06/2017) [21]
Газета №22 (№1124) (9/06/2017) [10]
Газета №23 (№1125) (16/06/2017) [23]
Газета №24 (№1126) (23/06/2017) [15]
Газета №25 (№1127) (30/06/2017) [15]
Газета №26 (№1128) (7/07/2017) [15]
Газета №27 (№1129) (28/07/2017) [12]
Газета №28 (№1130) (4/08/2017) [13]
Газета №29 (№1131) (11/08/2017) [11]
Газета №30 (№1132) (18/08/2017) [13]
Газета №31 (№1133) (25/08/2017) [7]
Реклама
Дошка оголошень
[15.09.2017]
КП «Розділжитлосервіс» Новороздільської  міської ради запрошує на роботу:
[06.09.2017]
В Новороздільську ДЮСШ  потрібен тренер з волейболу (хлопці)
[01.09.2017]
Запрошуємо на роботу
[30.08.2017]
Куплю "Газель", "Валдай" або "Соболь"
[30.08.2017]
У кафе-бар «У Расіма» (м. Новий Розділ, пр.. Шевченка, 15) Потрібні на роботу:
[23.08.2017]
Молода сім’я винайме квартиру у Новому Роздолі.
[08.08.2017]
Запрошуємо на роботу Поварів та помічників повара, офіціантів.
[02.08.2017]
ТЕРМІНОВО здаю в оренду або продам приміщення
Статистика
Каталог статей
Головна » Статті » Архів за 2017 рік » Газета №27 (№1129) (28/07/2017)

Який обрати шлях вирішення проблеми безпритульних і ... притульних собак

Людина і собака. Ніхто не може точно відповісти, відколи вони почали жити поряд у тісній потребі одне біля одного. Щоб перечислити всі заслуги собаки перед людиною, то не одну сторінку доведеться списати. Але бувають ситуації, коли чотириногий друг перетворюється на небажаного, а деколи – смертельно  небезпечного сусіда. В чому причина? Хто цьому винен? І як не дивно –  сама людина і сприяє появі отих самих безпритульних котів та собак. І якщо до котів ставлення людей більш-менш лояльне, то ставлення до собак має зовсім інші форми. Зграї бездомних собак на вулицях нашого міста – це  вже звичне явище. Різного розміру, віку, вони збираються у зграї, лякають перехожих і навіть часто кидаються на них.
Страшно дивитися, як безпритульні собаки господарюють біля шкіл, дитячих садочків і дитячих майданчиків. Вони скрізь і всюди! У них чітко діють інстинкти зграї і охорони території, яку вони вважають своєю, мітять її, контролюють, щоб хтось чужий туди не зайшов і ревно цю територію захищають. Тут діє принцип: «Один за всіх і всі за одного». І якщо до людей, які проживають на «їхній території», така собача компанія ставиться досить терпимо, то поява у дворі незнайомої їм особи може викликати хвилю агресії. Як правило, все починається з однієї собаки, якій щось привиділось чи не сподобався запах. А далі  переходить на всю зграю. І тоді ніби знайомі всім у дворі Тузики і Мушки можуть в якийсь момент раптом стати небезпечними звірами і серйозно покалічити дитину чи навіть дорослого. І тут доцільно провести аналогію: чому ізолюють від суспільства дебошира з ножем, а собаку з оскаленими зубами – ні? Це ж собача зброя. Так що, чекати прецеденту? 
Але ж !!! Не обов’язково, щоб собака вкусив людину і тим самим прирік її на болючий, дорогий і довготривалий курс профілактичних уколів від можливості хвороби сказу. Гірше, коли собака своєю агресією налякає дитину, навіть не вкусивши її, і та може стати калікою на все життя.
І тут починають лунати обурені голоси: «Коли вже наша міська влада займеться цією проблемою? Невже міське начальство не ходить вулицями міста? Нехай міський голова і депутати щось нарешті роблять! Їх силою туди ніхто не тягнув. Давайте наловимо собак і приведемо їх у міську раду!»
 Але, але, але!... Давайте розберемося хоча б поверхнево, хто все ж таки винен в утворенні собачих зграй у нашому місті. Ну явно – ні  мер міста, ні міські депутати їх не поприводили (попривозили) і не приводять надалі. Адже по селах такої проблеми немає. По-перше – в місті для безпритульних тварин прекрасна кормова база:  доступні смітники. По-друге, це різні «втікачі» і «підкидиші» з довколишніх сіл. Ну, і по-третє, ці трохи вже більш «благородної» крові – це коли у собачки міського жителя раптом появляється потомство, а подіти його нікуди. Ні продати, ні роздати. Ось так безконтрольно, без жодних факторів стримування і зростає кількість «бродячої братви». І починає вся оця братва освоюватись у новому середовищі. Встановлювати свої права на території, де можна чимось поживитись – згадані вже смітники, міські ринки, території біля їдалень і кафе. А тут ще і сердобольні тітоньки і дядечки деколи щось та підкинуть з недоїдків –  бо ж і тваринку шкода, і добру не пропадати.
Де межа між добром і злом? Гуманністю і святенництвом? Любов’ю і знущанням? Утім, дуже мало таких, хто взяв кота чи собаку з вулиці у квартиру (хоча одиниці таких людей є). Зате захисників «на словах» - хоч греблю гати. Тільки чути претензії і вимоги до місцевої влади: «Виділіть гроші! Забезпечте собакам притулок! Захистіть їх!». І наводять приклад, як поступають з такими тваринами за кордоном – притулки для тварин, ветеринарне обслуговування і т.п. А чи відомо таким захисникам, що там, за кордоном, майже всі притулки для тварин утримуються за рахунок меценатів і доброчинних пожертвувань. Звичайно, є притулки, які фінансуються з місцевих бюджетів. Таких мало. Термін утримання тварин там обмежений (!): або знайдеться господар відловленої тварини, або хтось її забере. Якщо цього не відбувається, то проходить приблизно місяць і тварин усипляють. Притулки не безрозмірні і утримання в них теж не дешеве. Це навіть там, за кордоном, де котів і собак ніхто на вулицю не викидає. М’яко кажучи, стає якось не зрозуміло, як можна вимагати з міського бюджету тисячі гривень для вирішення «собачої проблеми», якій ми самі пасивно сприяєм. Як можна закривати очі і вуха, що саме цими грішми можна хоча трохи допомогти хворим дітям, садочкам, школам.
 Останнім часом появилась тенденція – собак відловлювати і стерилізувати. Ставити на них мітки і знову відпускати ... на вулиці нашого міста! Вартість стерилізації однієї собаки приблизно 180-250 грн плюс вартість відловлювання і транспортування. А що - стерилізовані собаки ночами не гавкають і не виють під вікнами? Вони так само бігають зграями, гризуться між собою, лякають дітей і залишають після себе екскременти, які ніхто не прибирає. Вони так само залишаються носіями різних хвороб. Тому і переважаюча більшість жителів міста не хоче, щоб поряд з ним жили безпритульні тварини – навіть стерилізовані. Тому проблема залишається. І дехто з цієї переважної частини жителів не йде вимагати гроші у міської влади, а знаходить більш жорстокий вихід. Люди просто купують різні отруйні препарати і отруюють собак. Жорстоко? Так! Але це своєрідна форма самозахисту у таких ситуаціях. Деякі жителі дворів, де розвелось багато бездомних собак, саме так і поступають. Такий собі народний опір,  народна партизанська війна. До речі, за отруєння собаки грозить чималий штраф, навіть позбавлення волі, а  за те, що собака покусала людину – жодного покарання, собака ж нічийна. І коли захисники підіймають галас і показують фотографії мертвих собак – це «заслуги» самих захисників тварин. Адже вони самі спровокували таку людську жорстокість тим, що, крім слів, жодної роботи. Адже для людей їхня безпека і здоров’я, безпека дітей  дорожче за якихось там «дворняг». Звертаючись до таких захисників, хочеться сказати: стерилізація – це  просто захід як для «відмазки» - щось та робимо. 
А чому б ось цим захисникам тварин не провести підрахунки і не спробувати створити в місті притулок для тварин. Попросити мерію про виділення земельної ділянки для цього, знайти людей, які будуть охочі допомогти в цьому фінансами і змінити ситуацію. Я впевнений, що  більша частина тих людей, які ще сьогодні готові підмішувати отруту в фарш і «годувати» ним собак, завтра радо допоможуть в цій роботі. Як фінансово, так і при обладнанні притулку. І буде так як «за границею».
Окремо хочеться згадати про собак, в котрих є власники, і про власників, в котрих є собаки. Тепер вже питання до міської влади. Мабуть, пора вже подумати про виділення певних територій для вигулу домашніх собак. І не однієї. Адже не поведе власник собаки вигулювати свого улюбленця з одного кінця міста на інший. Поки що для цих цілей використовують стадіони шкіл, двори, дитячі майданчики, де собаки гидять прямо в пісочниці. Виділені для вигулу собак території повинні бути означені відповідними попереджувальними знаками, також слід забезпечити елементарні правила для безпеки інших осіб. Тобто території, де вигулюють собак, повинні достатньо проглядатись у всіх напрямках для того, щоб власник собаки завжди мав свою собаку в полі зору і при необхідності міг нею управляти. А також, щоб виключити можливість несподіваної появи людей з-за насаджень чи інших об’єктів, що може спровокувати собаку до атаки на таку особу. Варто також, щоб хтось з працівників міської ради ознайомився із законом України, який регламентує порядок утримання домашніх тварин і відповідальність власників цих тварин за порушення вимог цього закону. Тому що мало хто з власників собак виводить свою собаку на повідку і у наморднику. Аргумент – вона не кусає. Кусає. Тому що має зуби. І  не важливо - велика це собака чи мала. Особливо це стосується собак службових і бійцівських порід. Деколи і найкраща дресура дає «збій». Тому необхідно встановити суму штрафів за знаходження з собакою не на повідку і без намордника на території міста. Штрафувати порушників, а гроші скеровувати в міській бюджет для вирішення того ж таки «собачого питання».
Ігор КАЦЕДАН

Переглядів: 18
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Реклама
Пошук
gotivkovi_krediti_bojkivshhina.jpg
 


Адреса редакції:  81652, м. Новий Розділ, Львівської обл., вул. Грушевського, 37.
Видається з 1990 року. Газета виходить щоп’ятниці.
Реєстраційне свідоцтво 
ЛВ № 102 від  4 березня 1994 р.
Тел. (03261) 3-12-89, 093-706-32-95

 
Copyright "Вісник Розділля" © 2014-2017