Меню сайту
Категорії розділу
Газета №1 (№1103) [11]
Газета №2 (№1104) [10]
Газета №3 (№1105) [19]
Газета №4 (№1106) [10]
Газета №5 (№1107) [12]
Газета №6 (№1108) [18]
Газета №7 (№1109) [19]
Газета №8 (№1110) [13]
Газета №9 (№1111) [13]
Газета №10 (№1112) [15]
Газета №11 (№1113) [20]
Газета №12 (№1114) (31/03/2017) [19]
Газета №13 (№1115) (7/04/2017) [24]
Газета №14 (№1116) (14/04/2017) [15]
Газета №15 (№1117) (21/04/2017) [24]
Газета №16 (№1118) (28/04/2017) [14]
Газета №17 (№1119) (5/05/2017) [20]
Газета №18 (№1120) (12/05/2017) [21]
Газета №19 (№1121) (19/05/2017) [10]
Газета №20 (№1122) (26/05/2017) [24]
Газета №21 (№1123) (2/06/2017) [21]
Газета №22 (№1124) (9/06/2017) [10]
Газета №23 (№1125) (16/06/2017) [23]
Газета №24 (№1126) (23/06/2017) [15]
Газета №25 (№1127) (30/06/2017) [15]
Газета №26 (№1128) (7/07/2017) [15]
Газета №27 (№1129) (28/07/2017) [12]
Газета №28 (№1130) (4/08/2017) [13]
Газета №29 (№1131) (11/08/2017) [11]
Газета №30 (№1132) (18/08/2017) [13]
Газета №31 (№1133) (25/08/2017) [7]
Газета №32 (№1134) (1/09/2017) [14]
Газета №33 (№1135) (8/09/2017) [14]
Газета №34 (№1136) (15/09/2017) [15]
Газета №35 (№1137) (22/09/2017) [21]
Реклама
Реклама
Дошка оголошень
[13.10.2017]
ТзОВ «НВП Корпорація КРТ» м. Новий Розділ Потрібні на роботу (досвід роботи не обов’язковий)
[13.10.2017]
КП «Розділжитлосервіс» потрібен на роботу
[11.10.2017]
ПРОДАМ ДАЧУ -  "Роздольне", 6 соток (земля приватизована)
[03.10.2017]
У місті Новий Розділ проводиться безкоштовна імунізація (вакцинація) домашніх тварин проти сказу
[29.09.2017]
Ремонт комп’ютерної техніки! Все для комп’ютерів!
[20.09.2017]
Робота. СТО «MAKTEST Дизель Центр» потребує на роботу
[20.09.2017]
КП «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської ради запрошує на роботу:
[06.09.2017]
В Новороздільську ДЮСШ  потрібен тренер з волейболу (хлопці)
Статистика
Каталог статей
Головна » Статті » Архів за 2017 рік » Газета №31 (№1133) (25/08/2017)

Починаючи із 1989 року, наше місто позбувалося СРСР відважно і рішуче, аж у Кремлі зчинився переполох

з історії відродження державних символів у Новому Роздолі

Кожний народ, маючи свою тисячолітню історію,  творить і формує  національний світогляд,  духовно-моральні цінності,  культурні традиції та свої символічні історичні святині – герб, прапор, славень (гімн). Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Ключем до розуміння  як народного, так і релігійного та державного аспектів є її чільні символи: синя і жовта барви та знак, нині відомий під назвою  «княжий тризуб св. Володимира».
Український національно-державний прапор прийшов до серця нашого народу тернистим шляхом буття. Під час історичних звершень він став символом боротьби за волю, національні та соціальні права українців. У ньому віковічні прагнення  до миру, духовності, лицарства, достатку гречкосіїв, краси та багатства рідної  землі.
13 років тому, як написано в Указі Президента України від 23.08.2004 р., «На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України», було встановлено «День Державного Прапора України». Але з отим «вихованням» в Україні, на жаль, і  досі сутужно. Тому напередодні цього величного свята та 26-ої річниці Дня Незалежності України хочу пригадати шановним мешканцям нашого міста основні віхи із історії відродження державних символів у Новому Роздолі.


Україно! Ти моя молитва,
Ти моя розлука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать образи - все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.
В. Симоненко, поет - шестидесятник, 1961 р.

День 23 серпня для громадськості міста Нового Роздолу є подвійним святом, адже 23 серпня 1989 року у палаці культури «Юність» відбулася грандіозна  на той час подія - установчі збори Народного Руху України «За перебудову». У переповненому  залі майоріли синьо-жовті прапори, хоругви, транспаранти, лунали українські революційні та партизанські пісні. У залі панувала ейфорія, сльози і піднесення, тут гартувалася історія державності України. 
Щоб це усе збагнути, відчути та усвідомити, необхідно повернутися до початків пробудження своєї національної та громадянської гідності в ті далекі часи новітньої історії міста Нового Роздолу 31 травня 1989 року. Тоді свідома громадськість виборола право повернення центральній вулиці міста історичної назви - з «50-летия Октябрьской Революции» на  проспект Тараса Шевченка. Ця подія воістину розбудила громаду міста від  комуносовєцького летаргічного сну. Тут, біля пам’ятного знака Т. Шевченку на початку проспекту, вишикувалися керівництво райкому компартіі, міська адміністрація, народний хор ПК «Юність». Жінки-«мироносиці», зокрема, ідейні натхненниці цього дійства пані Наталя Гальота, пані Стефа Бідник, пані Ганна Романик, пані Ганна Лаба (було б великим гріхом сьогодні не згадати поіменно і достойно вшанувати їх)  сплели шестиметрову гірлянду, в яку потайки вплели синьо-жовту стрічку. Це треба було бачити, яку паніку і агресивність проявила окупаційна комуністична  еліта, коли угледіла ці кольори державництва, кольори, що століттями  давали наснагу і надію борцям за Самостійну Україну! Була навіть спроба зірвати їх.
 Але новороздільська патріотична громада рішуче відстояла свої святі національні барви. Тут вперше світлої пам’яті член Української Гельсінської Спілки Микола Мостовий виголосив: «Від нині і навіки  - Слава Україні!». І в цю мить люди скинули із душ кайдани страху, які десятиліттями насаджувала нам  бездушна комуно-більшовицька влада СРСР, забравши мільйони життів українців. І одностайно відповіли – «Героям слава!»...  
 Цей день можна вважати днем відродження державного прапора України у Новому Роздолі. Щоправда, і раніше були  поодинокі спроби патріотів - сміливців підняти національний прапор на водонапірній башті у Новому Роздолі та на груші біля 102-ї електропідстанції у 60-70 роки, щоб нагадати  окупантам та різним колаборантам, що ще не вмерла України ні слава, ні воля! Воістину  Слава Героям!
Масовим і всенародним явищем постає у моїй пам’яті ще одна знаменна подія -   22 січня 1990 року, з «участю» новороздільських прапорів: цього дня відбувся живий ланцюг «Українська Хвиля». Рада громадської організації НРУ «За перебудову»  готувала загальноміське  віче до дня Злуки, члени ради НРУ Володимир Головка, Бардачук Ігор, Микола Гедз, Маркіян Петришин займалися організацією поїздки. З міста виїхало сім переповнених автобусів  і бензовоз. На схід України повезли сотні національних прапорів і виробів з національною символікою.  Патріотичні родини нашого міста – Ганна  Гаклюк,  Ольга і Марія Косюри пошили більше ста прапорів, мати Зеновія Гаклюка, керівника Служби охорони РУХу,  пошила синьо-жовті пов’язки і понад десять прапорів, родини Спас, Пахолків, Ільчишин, Куспісь, Шпирко, Дубас, Перожик, Віщук,  Швед, Крочак, Довган, Попович, комбатанти УПА Микола Медицький та Ольга Бардачук-Петрів та інші активно долучились до цієї патріотичної справи.  
Кульмінацією відродження державних символів у нашому місті офіційно стала установча сесія Новороздільської міської Ради першого демократичного скликання  у травні 1990 року. Ухвалою міської Ради затверджено паралельно з офіційною символікою СРСР на території міста використання національних символів – гімну (славень «Ще не вмерла в Україні ні слава ні воля»), синьо-жовтого прапора  і золотого тризуба. Сесія перервала роботу з метою підняття синьо – жовтого прапора над  будівлею кінотеатру «Україна», де проходила перша організаційна сесія Новороздільської міської Ради народних депутатів. Цю місію доручили члену УГС, депутату міської ради Богдану Бардачуку. Напередодні на даху будівлі члени УГС встановили 11-метрову щоглу. А ввечері цього дня на майдані Незалежності відбулося  велелюдне віче, організоване Демократичним Блоком міста. У святковій та піднесеній обстановці парохи Новороздільських церков освятили великий за розміром синьо-жовтий прапор, який пошила і запрезентувала громаді міста пані Соснова,  привели до присяги новообраного голову Новороздільської міської Ради, депутата Миколу Гедза  та голову виконкому Святослава Ключника. Під тисячоголосий спів майданом гімну України  голова міської ради Микола Гедз підняв з майдану  на щоглу ПК «Юність» освячений прапор, а закінчилося віче прекрасним концертом, який був організований депутатом міської ради, завучем школи мистецтв, депутатом міськради  Василем Дідовським   та активісткою Товариства української мови «Просвіта» школи мистецтв п. Ольгою Більською.
Заради справедливості   мушу наголосити, що це перше демократичне скликання народних депутатів - романтиків, ідеалістів-борців у Новому Роздолі варте  окремої  уваги та пошани. Ухвали, декрети та рішення дивували не лише Україну, але й весь Радянський Союз. Чого тільки вартий Декрет про владу, який відміняв дію 6 статті Конституції СРСР на території міста і встановлював заповітну мрію трудящих про всю владу Радам! А який переполох відбувся у білокам’яній  Москві, коли сесія міської Ради під головуванням голови міської Ради п. Миколи Гедза перейменувала вулицю  терориста і радянського шпигуна Кузнєцова на вулицю імені провідника ОУН Степана Бандери. Про це з обуренням писали «Известия», журнал «Красная Звезда» та інші.
 Нагадаю, ці буремні  події відбувалися за рік до проголошення державної Незалежності України, але чи  сьогодні  про них пам’ятає влада, чи часто згадують офіційно  на рівні міських заходів про перших учасників змагань за Незалежність у Новому Роздолі? Щось важко пригадати таке.
 На жаль,  нині, схоже, пріоритети і цінності не ті. І нагадують відомий сценарій: хто більше вхопить, той і пан, тому і відповідна шана. 
В результаті гризні, заздрості, розбрату, і Бог знає ще яких негараздів у націонал-демократичному таборі, сьогодні в Українській державі, правдами і неправдами, фальсифікаціями, шантажем, погрозами та підкупом проникши у вищі ешелони влади, зайди, приблуди – кар’єристи, які зневажають українські традиції державотворення, національну  Церкву, культуру, українську мову, намагаються верховодити, займаючись імітацією реформ, а насправді діють, схоже, винятково у корисливих інтересах. Групи впливів олігархів та бізнесменів, які домінують  у владі та політиці, третій рік поспіль не визначаться з російським агресором та окупантом: не оголошено воєнний стан, манівцями завели державу у  недієздатні і тупикові  формати   АТО і Мінських домовленостей, а тим часом нація кожний день втрачає найкращих синів на фронті військових протистоянь, бійці Збройних сил не мають наказу відкривати вогонь у відповідь на ворожу важку артилерію, до речі заборонену тими  ж «Мінськими домовленостями», і наче  топчеться на місці, тож  є мішенню для ворога. А ті рішення і кроки, що здійснює правління держави, аби звести нанівець підступні наміри російського шовінізму розшматувати Україну на «васальні» території, на жаль, несистемні, а тому недостатні.    Перспективи у таких обставинах немає, а тому і не видно кінця російській агресії.
Приховані космополіти у владній коаліції, перевертні та заброди-чужинці в Уряді вперто насаджують через міністерства, держадміністрації, управлінські структури і засоби масової інформації зденаціоналізовану, бездуховну чужорідну маскультуру, як орда знищуючи все  українське на своєму шляху. Поряд з тим, на жаль, йде шалене пограбування українського народу, його природних та культурних багатств, безробіття, злидні і зубожіння старшого покоління - пенсіонерів.. 
В ті святкові дні - Державного Прапора  і  Державної Незалежності України - мусимо ще раз осмислити прожите і забути всі образи та непорозуміння, і нарешті зрозуміти, що тільки в єдності, в організованості та згуртованості українців зможемо оборонити самих себе – своє  майбутнє, свої святині,  свою Україну, як писав великий Тарас – «во время люте!» 
Зі святом Вас, Українці! Шануймося, бо ми того варті! Слава Україні! Героям Слава!
Богдан БАРДАЧУК, депутат Новороздільської міської ради першого демократичного скликання 1990-94 рр., голова  ветеранської організації «Українська Гельсінська Спілка»

Переглядів: 19
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Реклама
Пошук
gotivkovi_krediti_bojkivshhina.jpg
 



Адреса редакції:  81652, м. Новий Розділ, Львівської обл., вул. Грушевського, 37.
Видається з 1990 року. Газета виходить щоп’ятниці.
Реєстраційне свідоцтво 
ЛВ № 102 від  4 березня 1994 р.
Тел. (03261) 3-12-89, 093-706-32-95

 
Copyright "Вісник Розділля" © 2014-2017