Меню сайту
Категорії розділу
Газета №1 (№1103) [11]
Газета №2 (№1104) [10]
Газета №3 (№1105) [19]
Газета №4 (№1106) [10]
Газета №5 (№1107) [12]
Газета №6 (№1108) [18]
Газета №7 (№1109) [19]
Газета №8 (№1110) [13]
Газета №9 (№1111) [13]
Газета №10 (№1112) [15]
Газета №11 (№1113) [20]
Газета №12 (№1114) (31/03/2017) [19]
Газета №13 (№1115) (7/04/2017) [24]
Газета №14 (№1116) (14/04/2017) [15]
Газета №15 (№1117) (21/04/2017) [24]
Газета №16 (№1118) (28/04/2017) [14]
Газета №17 (№1119) (5/05/2017) [20]
Газета №18 (№1120) (12/05/2017) [21]
Газета №19 (№1121) (19/05/2017) [10]
Газета №20 (№1122) (26/05/2017) [24]
Газета №21 (№1123) (2/06/2017) [21]
Газета №22 (№1124) (9/06/2017) [10]
Газета №23 (№1125) (16/06/2017) [23]
Газета №24 (№1126) (23/06/2017) [15]
Газета №25 (№1127) (30/06/2017) [15]
Газета №26 (№1128) (7/07/2017) [15]
Газета №27 (№1129) (28/07/2017) [12]
Дошка оголошень
[08.08.2017]
Запрошуємо на роботу Поварів та помічників повара, офіціантів.
[02.08.2017]
ТЕРМІНОВО здаю в оренду або продам приміщення
[02.08.2017]
Молода сім’я винайме однокімнатну квартиру у Новому Роздолі
[02.08.2017]
КП «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської ради запрошує на роботу:
[27.07.2017]
ПрАТ «Роздільський керамічний завод» запрошує на роботу:
[26.07.2017]
Продається двоповерхова цегляна будівля дитячого садочка
[07.07.2017]
Потрібні на роботу охоронники – чоловіки, жінки
[07.07.2017]
Приватне підприємство пропонує постійну роботу
Реклама
Статистика
Каталог статей
Головна » Статті » Архів за 2017 рік » Газета №3 (№1105)

«ВИШИВАТА» – внутрішній ворог України?

  Революція гідності, яка сколихнула Україну 4 роки тому, зробила значний внесок у свідомість наших людей, певним чином переформувавши її, удосконаливши, звільнивши тощо. Сталося таке собі перенародження українського народу. Але наші історія та сьогодення щоразу доводять нам, що немає добра без лиха. Саме така варіація відомого прислів’я буде доречною для огляду зазначеної вище теми. 
  Події на зламі 2013-2014 рр. додали до нашого лексикону безліч неологізмів. Наприклад, з розгортанням війни на Сході українці вивчили такі нові терміни, як «колоради», «зелені чоловічки», «ватники», «сєпари» тощо. Вони слугують нам для означення такого явища, як ворог, агресор. На противагу вищезгаданому є «вишивата» - дуже суперечлива річ, через яку баталії у ЗМІ та соціальних мережах будуть тривати ще довго. 
  Частина людей вживає цей термін до українців, що, на їхню думку, часом забувають про справжню сутність української символіки, націоналізму та патріотизму, тим самим чіпляючи на себе ярлики своєрідного лицемірства та показовості. «Вишиватниками» є і сумнозвісні «диванні війська», і політики, і звичайні громадяни, які за маскою червоно-чорних орнаментів приховують вкрай неглибоке та упереджене розуміння українськості та проблем, які існують в державі.
  Інша частина людей (переважно та, яку «вишиватою» і нарекли) вважає, що цей термін, через його неправильне розуміння та вживання, руйнує почуття патріотизму, породжує упереджену ворожість до людей, які носять вишиванку, співають українські пісні тощо. Загалом,  черговий вияв українофобії. Часом суперечка між сторонами загострюється до того, що так звані «вишиватники» нібито викривають «українофобів» у шпигунстві (!) з Кремля (!). 
  Варто розуміти те, що упередженість була, є і буде у всьому. Але вкрай важливо усвідомити і те, що, як було сказано вище, неологізми з’являються на позначення нових явищ. Тобто спочатку ми маємо явище, а потім даємо йому назву. Як цілком закономірним було введення у наш лексикон «вати», так само право на вживання має і «вишивата». Ключовою завжди є проблема, яка, безумовно, існує і повинна бути обговорюваною. Але аж ніяк не її назва. Було б дивно, якби одного дня люди почали протестувати проти, скажімо, «серцевої недостатності», адже саме така назва недуги, мовляв, провокує неприязнь та упереджений негатив до одного з основних та життєво важливих людських органів. 
  На мою думку, «вишивату» можна порівняти з більш як 20 років відомою уже «шароварщиною». Щоб зрозуміти, що це, потрібно згадати, що робилося в Україні радянській. А робилося наступне: зусиллями комуністичних ідеологів Радянського Союзу (а насправді нової тимчасової форми Російської імперії) уся наша культура, побут, світогляд найрізноманітнішими методами були спростованими та примітизованими до того, що зі згадкою про Україну у людей виникали такі асоціації, як борщ, горілка, сало, шаровари, оселедці, козаки-отамани. Україна незалежна уже 25 років – і  що ми маємо? Погляньмо на неї очима іноземного туриста, який гуляє сувенірними ярмарками Києва: вишиванки, вінки на голову, магніти у формі житнього хліба з салом, численні фігурки козаків у компанії пишних українських селянок тощо. То це і є уся наша ідентифікація як нації? Не дико те, що незалежні українці трактують себе так само, як і радянські? Чому і досі не викорінено насаджених у часи «імперії зла» - СРСР ідеологічних стереотипів, які принижують національну гідність українця               
  З огляду на ситуацію в країні можна чітко сказати, що й примітивним стало таке явище, як націоналізм, що дедалі більше переростає у так звану «русофобію». Ми забуваємо, що любов – річ насправді дуже проста та однозначна, яка виявляється виключно тією ж любов’ю, але аж ніяк не ненавистю до когось. Конкретно тут – росіян.
  Так уже склалося, що нашу національну самосвідомість переважно формує масова культура і така її гілка, як кінематографія. Українське кіно – явище дивне, двояке, фантомне. Воно або короткий час є, поки про нього говорять, або його немає, бо те, що є, на обговорення не заслуговує. Напрочуд складна система. Як уже було сказано, «шароварщина» - це невикорінений  «совковий» тренд. Вона у останні десятиліття заполонила і українські стрічки, які строкаті уже від різних форм та кольору козацьких оселедців і постійно плачуть, наче Ярославна, про нашу тяжку долю. Тут виростає ще одна пухлина – втовкмачення у нашу підсвідомість постійного відчуття пригноблення, мучеництва. У 2015 році в український, російський, а згодом і світовий прокат виходить стрічка «Незламна». Фільм розповідає про Людмилу Павличенко -  найуспішнішу жінку-снайпера в історії, яка дружбою з першою леді США та своїми влучними промовами вплинула на хід Другої світової війни. Кіно, у якому лейтмотивом є життєствердність, оспівуються прості людські цінності, зрозумілі будь-якій нації, та засуджується війна, на якій не місце не лише жінкам, а й нікому (!), від «вишиватників» отримало клеймо «кремлівська пропаганда», а від «ватників» - «укро-фашистсько-америкосівська». Абсурд?..
  Не «сєпар» я, аж ніяк. Хочу лиш донести, що, на жаль, багато українців зараз схожі на роботів, не вичавили із себе механічних стереотипів минулого. 
  На завершення хочу додати, що як ніхто мав рацію Святослав Вакарчук, який казав, що ми не здолаємо зовнішнього ворога, поки не знищимо його в собі. І влучними були слова однієї  скандальної народної депутатки про те, що ставлення до вишиванки буде належним тоді, коли людині її вишиє рідна мати. 
  Вадим Юрченко

Переглядів: 54
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Реклама
Пошук
gotivkovi_krediti_bojkivshhina.jpg
 



Адреса редакції:  81652, м. Новий Розділ, Львівської обл., вул. Грушевського, 37.
Видається з 1990 року. Газета виходить щоп’ятниці.
Реєстраційне свідоцтво 
ЛВ № 102 від  4 березня 1994 р.
Тел. (03261) 3-12-89, 093-706-32-95

 
Copyright "Вісник Розділля" © 2014-2017