Меню сайту
Категорії розділу
Газета №1 (№1103) [11]
Газета №2 (№1104) [10]
Газета №3 (№1105) [19]
Газета №4 (№1106) [10]
Газета №5 (№1107) [12]
Газета №6 (№1108) [18]
Газета №7 (№1109) [19]
Газета №8 (№1110) [13]
Газета №9 (№1111) [13]
Газета №10 (№1112) [15]
Газета №11 (№1113) [20]
Газета №12 (№1114) (31/03/2017) [19]
Газета №13 (№1115) (7/04/2017) [24]
Газета №14 (№1116) (14/04/2017) [15]
Газета №15 (№1117) (21/04/2017) [24]
Газета №16 (№1118) (28/04/2017) [14]
Газета №17 (№1119) (5/05/2017) [20]
Газета №18 (№1120) (12/05/2017) [21]
Газета №19 (№1121) (19/05/2017) [10]
Газета №20 (№1122) (26/05/2017) [24]
Газета №21 (№1123) (2/06/2017) [21]
Газета №22 (№1124) (9/06/2017) [10]
Газета №23 (№1125) (16/06/2017) [23]
Газета №24 (№1126) (23/06/2017) [15]
Газета №25 (№1127) (30/06/2017) [15]
Газета №26 (№1128) (7/07/2017) [15]
Дошка оголошень
[08.08.2017]
Запрошуємо на роботу Поварів та помічників повара, офіціантів.
[02.08.2017]
ТЕРМІНОВО здаю в оренду або продам приміщення
[02.08.2017]
Молода сім’я винайме однокімнатну квартиру у Новому Роздолі
[02.08.2017]
КП «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської ради запрошує на роботу:
[27.07.2017]
ПрАТ «Роздільський керамічний завод» запрошує на роботу:
[26.07.2017]
Продається двоповерхова цегляна будівля дитячого садочка
[07.07.2017]
Потрібні на роботу охоронники – чоловіки, жінки
[07.07.2017]
Приватне підприємство пропонує постійну роботу
Реклама
Статистика
Каталог статей
Головна » Статті » Архів за 2017 рік » Газета №7 (№1109)

Іван Войцехівський: громадянський чин Людини великого призначення

  У вітанні колективу літературного гуртка «Барви» та бібліотекарів книгозбірні – філії №1 по вул. Лесі Українки «Життя небайдужого серця: 90 зим у долі Івана Войцехівського» , надрукованому у номері «Віснику Розділля» за 10 лютого, якнайдокладніше описано основні віхи яскравої біографії ювіляра. А 16 лютого у літературній студії  Слов’ярня «Барвисте перо», діючій у згаданій бібліотеці, творча інтелігенція   влаштувала  ветерану Нового Роздолу, поету, учаснику національно-визвольних змагань феєричне дійство, у якому відображено патріотичний чин Івана Фердинандовича - невисокого і на зріст, і «маленької людини» за соціальним  статусом (визначення відомого німецького письменника Ганса Фаллади), але однозначно великого за своїм громадянським призначенням. Особистості, яка у часи польської окупації краю, гітлерівського та сталінського режимів зуміла зберегти свою національну гідність, внутрішньо не визнаючи чужого поневолення. У нашому інтернаціональному місті у радянські часи таких особливих людей було не так вже й багато – скромні і непомітні, вони свою вродженою інтелігентністю, гідною поставою, ненав’язливим, але характерним опором комуністичній системі були носіями патріотичної та державницької традицій. Вони творили невидиму сув’язь солідарності  громадян, які терпеливо не сприймали фальшиві  цінності СРСР і вірили у прийдешність Незалежної України. Вони у задумі слухали «Голос Америки», «Вільну Європу», тихо навчали правдивої історії своїх дітей, запалювали свічки 1 листопада і у своєму колі співали стрілецьких пісень, на Різдвяні свята колядували і обов’язково вчили рідну малечу патріотичну повстанську коляду «Сумний був Свят-Вечір в 45-тім році». І щиро молилися – за Божу опіку над рідними, за те, щоб дав здоров’я і терпіння витримати більшовицький  гніт і дочекатися Волі. І з вірою промовляли Молитву українського націоналіста: «Україно, Мати Героїв! Зійди в серце моє! Прилинь бурею вітру кавказького, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріюмфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських дзвонів. Бо ти – все життя моє, бо ти – все моє щастя».  
І  коли у місті  тільки почалися перші протестні процеси за відродження державності Іван Фердинандович, незважаючи на поважний вік, став одним з найактивніших учасників громадського  руху .   
  Організатори заходу, колектив бібліотеки на чолі з Галиною Вілковою, літгуртківці, а особливо - ведуча урочистого вшанування ювіляра, керівник  «Барв»  Галина Приріз, віднайшли необхідні оригінальні засоби, які передали найголовніші віхи «90 зим у долі Івана Войцехівського». Знову ж таки, вони докладно описані у згаданому вище вітанні, тож хіба що згадаємо деякі нові фактажні деталі.
  Іван Фердинандович, як пригадала присутнім організатор фольклорного народного ансамблю «Джерело» Любов Худяк, у 1991 році надав для друку  у «Віснику Розділля» сценарій Різдвяного вертепу, який ще у 1936 році ставили у рідному селі ювіляра Млиниськах, що у Жидачівському районі, та інших селах. Також на вшануванні відзначалася принципова громадянська позиція, зокрема, дописи у міській газеті на животрепетні теми. До слова, стосувалися вони і новообраної міської влади. Присутній на ювілеї міський голова Андрій Мелешко, який разом із заступником Мирославом Лепким та начальником відділу гуманітарної політики Оксаною  Єсауленко від імені міської влади вітав Івана Фердинандовича з 90-річчям, принагідно погодився, що ветеран Нового Роздолу відверто вказує на недоліки, але без озлобленості, а щиро переживаючи за стан  міської господарки. Окремо було відзначено поетичне обдарування пана Івана. З цього приводу усі «барвисті», які вітали ювіляра, були одностайними. А Галина Василівна Приріз доповнила, що вірші Івана Фердинандовича увійшли у дві поетичні збірки – «Поетичне мереживо» (2010р.) та «Барви душі» (2012р.),  та продекламувала найліричніші поезії ювіляра.
  Цього чудового вечора-вшанування у бібліотечній Слов’ярні панувала дружня, товариська атмосфера, звісно ж із помітними відтінками богемності – поетичне ж бо коло! На адресу ювіляра звучали щирі слова поваги, визнання важливої громадянської місії Івана Фердинандовича, його принциповість та патріотизм (присутність на заході члена НСОУ «Пласт» Владислава Овсяника, учня 10-А класу НВК ім. Володимира Труша, який від імені молодого покоління привітав учасника національно-визвольних змагань, свідчила про спадкоємність патріотичних поколінь, його неперервність).  А ще – чудові вірші, ріеліті-шоу  та пісні у виконанні згаданих ансамблів «Джерело» та «Барвінок». 
  Без сумніву, головний гість урочистості, дочка ювіляра Марія, як відома акторка Львівського театру юного глядача, однозначно фахово оцінювала сценарій та виконавство учасників дійства - бібліотекарів, гуртківців, аматорів співу. І як згодом зізналася Вашому автору, була приємно вражена високим творчим потенціалом новороздільців. Утім, і усі, хто прибув на вшанування, також були вражені талантом улюбленої донечки Івана Фердинандовича. Зокрема, Марія неперевершено виконала вітальну гумористичну мініатюру, перевтілившись у образ Юлії Тимошенко із знаменитою косою. Від дотепних   приколів «Юлії Володимирівни» Слов’ярня вибухала оплесками та сміхом. У декого аж із сльозами на очах. Зокрема,  і у ювіляра та його донечки. Але це були особливі  сльози –  сльози вшанування, любові, поваги, вдячності…
З роси Вам і води, пане Войцехівський!
  Іван БАСАРАБ
  Фото Ірини ТЕЛЬКИ

Переглядів: 19
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Реклама
Пошук
gotivkovi_krediti_bojkivshhina.jpg
 



Адреса редакції:  81652, м. Новий Розділ, Львівської обл., вул. Грушевського, 37.
Видається з 1990 року. Газета виходить щоп’ятниці.
Реєстраційне свідоцтво 
ЛВ № 102 від  4 березня 1994 р.
Тел. (03261) 3-12-89, 093-706-32-95

 
Copyright "Вісник Розділля" © 2014-2017